Page 6 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

6

1.2. Особливості сільськогосподарської науки

Однією із найбільш складних наук є сільськогосподарська. Ця складність
обумовлюється особливістю сільськогосподарського виробництва. Перша із них
полягає у різноманітності природних факторів, які мають, по-перше, випадковий
характер, а по-друге, важко піддаються вивченню.
Іншою суттєвою особливістю сільськогосподарського виробництва є наяв-
ність специфічних об'єктивних закономірностей землеробства – своєрідних зако-
нів. Тільки за умов їх дотримання забезпечується максимальна продуктивність
культурних рослин.
Закон автотрофності. Автотрофність – це здатність організмів самостійно
синтезувати всі необхідні для їх життєдіяльності органічні речовини. Цей процес
поєднує у собі теорію фотосинтезу і мінерального живлення. Культури, які виро-
щуються, в процесі фотосинтезу нагромаджують у тканинах необхідні органічні
сполуки в обсягах, що забезпечують їх нормальний розвиток. При цьому зелені

рослини використовують енергію сонця і поглинають з повітря вуглекислий газ.
Паралельно з цим процесом відбувається мінеральне живлення культурних
рослин. Але здійснюється він не безпосередньо, а через посередника – грунт. В
результаті жоден грам води чи органічних сполук не може проникнути в організм
будь-якої рослини інакше, як через її кореневу систему.
Отже, діяльність людини повинна бути спрямована на створення для рослин
саме таких умов, за яких вона може ефективно використати як світло, тепло і вуг-
лекислий газ атмосфери, так і воду та елементи мінерального живлення з грунту.
Це досягається найдосконалішими агротехнічними способами, за допомо-
гою яких забезпечується ріст рослин у максимально стислі строки, а також швид-
ке формування листкової поверхні. Крім того, необхідно добирати найбільш про-
дуктивні в конкретних умовах культури та їх сорти, здійснювати своєчасну і якіс-
ну сівбу з забезпеченням рівномірних та дружних сходів при оптимальній зоні
живлення, створювати достатній запас води, поживних елементів і повітря в ґрун-
ті, а також належним чином доглядати за рослинами.
Закон повернення. За період своєї вегетації рослини, формуючи майбутній
урожай, забирають із ґрунту значну частину мінеральних речовин. Для підтримки
статичного стану родючості ґрунтового середовища воно повинно систематично
поповнюватись відчуженою кількістю макро- і мікроелементів.
Більше того, в процесі своєї вегетації рослини споживають значну кількість во-
логи із ґрунту, більшість із якої повертають у атмосферу у процесі транспірації (тобто
випаровування) листовою поверхнею. Тому якщо повернення макро- і мікроелементів
здійснювати без урахування балансу вологи, то роль цього заходу виявиться неефек-
тивною. Без достатньої кількості вологи у ґрунті нормальне мінеральне живлення ро-
слин навіть за повної наявності усіх потрібних елементів здійснюватися не буде. Для
того, щоб не підпасти під дію закону автотрофності, слід навчитися забезпечувати ро-
слинам нормальний режим живлення: як мінеральній, так і водний.
Водночас, за умов часткового повернення в грунт вихідних елементів живлен-
ня рослин і неповного забезпечення їх вологою запрограмований урожай одержати
неможливо. Землі своєчасно слід віддавати те, що у неї було забрано. Проте здійс-
нювати це слід розважливо і кваліфіковано, використовуючи фізико-хімічний аналіз
ґрунтового середовища, застосовуючи вологоощадні технології тощо.