Вивчення кострукцій фрикційних передач
ЛАБОРАТОРНА
РОБОТА
ВИВЧЕННЯ
КОНСТРУКЦІЙ ФРИКЦІЙНИХ ПЕРЕДАЧ
Мета
роботи: Вивчити
основні конструктивні схеми фрикційних передач з постійним передаточним
відношенням та варіаторів з безпосереднім контактом тіл кочення.
1
Порядок виконання роботи
- навести кінематичні схеми
фрикційних передач (ФП) з постійним передаточним відношенням;
- вивести основні кінематичні та
силові співвідношення;
- навести кінематичні схеми передач
з безступінчастим регулюванням передаточного відношення (варіаторів);
- привести технічну характеристику
лабораторної установки для випробування фрикційних передач;
- теоретично визначити діапазон
регулювання лобового варіатора і обертаючий момент, що передається
експериментальною лабораторною установкою;
- побудувати графіки теоретичних
залежностей;
-
зробити висновки по роботі;
-
відповісти на контрольні запитання;
-
зарахувати лабораторну роботу у викладача.
2
Завдання для самопідготовки
Під час підготовки до роботи
з’ясувати призначення і область застосування фрикційних передач з безпосереднім
контактом тіл кочення, ознайомитись з конструкціями фрикційних передач з
постійним передаточним відношенням і варіаторів.
3
Загальні відомості про фрикційні
передачі
Фрикційна передача забезпечує
передачу обертаючого моменту за рахунок тертя між елементами передачі при їх
безпосередньому контакті.
По
конструкції фрикційні передачі можуть бути: циліндричні, конічні, торові,
сферичні.
По
умовах роботи: без змащення або із змащенням.
По
способах притискання елементів передачі: з постійним зусиллям і з перемінним
зусиллям (у залежності від навантаження).
По
передаточному відношенню: з постійним U = const і з перемінним U = var –
варіатори.
Переваги
ФП: простота, рівномірність обертання, можливість безступінчастого регулювання
передаточного числа.
Недоліки
ФП: великі навантаження на вали, непостійність передаточного відношення,
необхідність застосування притискних пристроїв, загроза руйнування при
буксуванні.
Внаслідок відмічених недоліків, у сучасному машинобудуванні в якості силових механізмів фрикційні передачі застосовують рідко. Основні силові співвідношення в циліндричній та конічній передачах показані на рисунку 1.
U=
tgδ2/(1-ε)
= ctgδ1 /(1−ε).
Колове
зусилля у передачі залежить від сили тертя Ft <
Fтр, а сила тертя, у свою чергу, від сили, що притискає тіла
тертя і коефіцієнта тертя, тобто Fтр =
FN⋅f,
якщо ж Ft = 2 T1/d1, то зусилля
притискання циліндричних роликів дорівнює:
FN
= 2T1⋅β/(f ⋅
d1),
де β – коефіцієнт запасу зчеплення,
f
–
коефіцієнт тертя.
Для
конічної передачі характерні такі співвідношення
Ft
= FN⋅f
=
FN1⋅f/sinδ1;
Ft = FN⋅f
=
FN2⋅f/sinδ2.
Тобто
при збільшенні передаточного відношення зменшується FN1 і
збільшується FN2 , тому у понижуючих передачах притискний
пристрій доцільно встановлювати на ведучому валі.
Особливе
місце в системі механічних передач займають варіатори – пристрої, що дозволяють
змінювати передаточне відношення плавно і безперервно (безступінчасте
регулювання). Як правило, варіатори використовують принцип дії фрикційних
передач. Ця група охоплює велику кількість передач, що різняться по конструкції
і призначенню. Можна умовно класифікувати варіатори по таких ознаках:
- по
розташуванню осей: передачі з паралельними і осями, що пересікаються;
-
принципом дії: із безпосереднім контактом катків і з передачами гнучким
зв'язком;
- за формою робочої
поверхні: із циліндричною, конічною, кульовою або торовою поверхнею робочих
катків;
- по способу притискання
робочих елементів: із постійним або автоматично регульованим притисненням
катків.
Крім класифікаційних ознак існує велика кількість конструктивних особливостей, наприклад із проміжним (паразитним) фрикційним елементом, із ручним або автоматичним керуванням, тощо. На рисунку 2 показані схеми найбільш поширених видів варіаторів.
Застосування
фрикційних варіаторів на практиці обмежується діапазоном потужностей до 10,
рідше до 20 кВт. У цьому діапазоні вони конкурують з гідравлічними й
електричними варіаторами за рахунок простоти конструкції, малих габаритів, ККД.
При великих потужностях важко забезпечувати силу притискання катків. Ця сила, а
також відповідні навантаження на вали й опори стають занадто великими,
конструкція варіатора і притискного пристрою
ускладнюється.
Притискання
тіл обертання забезпечується зусиллям пружини. Якщо перевести ролик через центр
на ліву сторону диска 2, то можна одержати зміну напрямку обертання
веденого вала - варіатор має властивість реверсивності.
4
Оснащення робочого місця лабораторної роботи
- дослідна лабораторна
установка;
- моделі і макетні зразки
варіаторів;
-
комп’ютер з програмним забезпеченням;
-
файли з моделями коліс;
-
методичні вказівки по виконанню лабораторної
роботи;
- звіт з
лабораторної роботи.
5
Методика проведення роботи
Скласти
кінематичні схеми циліндричної та конічної фрикційних передач
(рис. 4, 5). При
складанні кінематичних схем фрикційних передач з постійним передаточним відношенням і виводі основних
кінематичних та силових співвідношень дбати про те,
щоб ці схеми не були складними, легко читались і несли достатню
інформацію.
Скласти
кінематичні схеми фрикційних варіаторів (табл. 1). При складанні кінематичних
схем передач з безступінчастим регулюванням передаточного відношення бажано
застосуванням стандартних умовних позначень максимально точно відобразити
специфіку варіатора, що розглядається.
Кінематичні схеми фрикційних передач, основні
кінематичні та силові співвідношення:
З постійним
передаточним відношенням
Оформлений звіт з лабораторної роботи підписується виконавцем і зараховується викладачем.
Під час проведення роботи додержуватись правил загальної інструкції з охорони праці, наведеної у розділі „Загальні вимоги безпеки“.
7 Контрольні питання
8 Тестові завдання
1 Фрикційні передачі мають змогу працювати завдяки силам …
–
…тертя; – …в зачепленні;–
…тяжіння; – …міжмолекулярної взаємодії.