1.2 Загальні вимоги до проектування фундаментів

 

Фундаменти машин повинні задовольняти вимогам розрахунків по міцності й по придатності до нормальної експлуатації, а для фундаментів з розташованими на них робочими місцями – також вимогам стандартів охорони праці в частині припустимих рівнів вібрацій.

Коливання фундаментів не повинні здійснювати шкідливого впливу на технологічні процеси, устаткування й прилади, розташовані на фундаменті або поза ним, а також на конструкції будівель і споруджень, що перебувають поблизу.

При проектуванні фундаментів машин слід ураховувати вимоги СНіП 2.02.01-83, СНіП 2.02.03-85, СНіП 2.03.01-84, СНіП II-23-81 та ін.

Фундаменти машин можуть бути бетонними або залізобетонними монолітними, збірно-монолітними й збірними, а при відповідному обґрунтуванні – металевими.

Монолітні фундаменти слід проектувати під усі види машин з динамічними навантаженнями, а збірно-монолітні й збірні, як правило, під машини періодичної дії (з обертовими частинами, із кривошипно-шатунними механізмами й ін.).

Клас бетону по міцності на стиск для монолітних і збірно-монолітних фундаментів повинен бути не нижче В12,5, а для збірних – не нижче В15. Для неармованих фундаментів верстатів допускається застосовувати бетон класу В7,5. У випадку одночасного впливу на фундамент динамічного навантаження й підвищених технологічних температур клас бетону повинен бути не нижче В15.

Фундаменти машин допускається проектувати окремими під кожну машину (агрегат) або загальними під кілька машин (агрегатів).

Фундаменти машин, як правило, повинні бути відділені наскрізним швом від суміжних фундаментів будівлі, спорудження й устаткування, а також від підлоги.

З'єднання фундаментів машин з фундаментами будівлі або обпирання на них конструкцій будинку допускається в окремих випадках.

З метою зменшення вібрацій фундаментів машин при відповідному обґрунтуванні рекомендується передбачати їхню віброізоляцію.

Обладнання фундаментів машин, допускається на насипних ґрунтах, якщо такі ґрунти не містять органічних домішок, що викликають нерівномірні опади ґрунту при стиску. При цьому основа з насипних ґрунтів повинна бути ущільненою (важкими трамбовками, вібруванням або іншими способами) відповідно до вимог СНіП 2.02.01-83.

 При проектуванні фундаментів машин на природній основі слід прагнути до суміщення на одній вертикалі центру ваги площі підошви фундаменту й ліній дії рівнодіючої статичних навантажень від ваги машини, фундаменту й ґрунту на обрізах і виступах фундаменту, а для пальових фундаментів – центру ваги плану паль і ліній дії рівнодіючої статичних навантажень від ваги машини й нижньої фундаментної плити (ростверку). При цьому ексцентриситет, як правило, не повинен перевищувати (за винятком випадків, застережених у окремих розділах) для ґрунтів з розрахунковим опором R0 150 кПа (1,5 кгс/см2)  - 3 %, а для ґрунтів з розрахунковим опором R0 150 кПа (1,5 кгс/см2), а також пальових фундаментів з висячих паль – 5 % розміру сторони підошви фундаменту, у напрямку якої зміщений центр ваги. Значення R0 слід визначати за табличним даними СНіП 2.02.01-83. Для основ, складених скельними ґрунтами, а також пальових фундаментів з паль-стійок, значення ексцентриситету не нормується.

Фундаменти машин слід проектувати:

·        масивними у вигляді блоку або плити з необхідними приямками, колодязями й отворами для розміщення частин машини, допоміжного устаткування, комунікацій і т.д.;

·        стіновими, що складаються із нижньої фундаментної плити (або ростверку), системи стін і верхньої плити (або рами), на якій розташовується обладнання;

·        рамними, що являють собою просторову конструкцію, що складається, як правило, з верхньої плити або системи балок, що опираються через ряд стійок на нижню фундаментну плиту;

·        полегшеними різних конструктивних типів, у тому числі безростверковими пальовими.

Устаткування з обертовими частинами, кривошипно-шатунними механізмами й верстатне встаткування, що агрегатується на залізобетонних опорних плитах, допускається встановлювати без фундаментів на підстильний шар підлог промислових будівель при обґрунтуванні розрахунками, а також у певних, особливо застережених випадках.

Підошву фундаментів машин, як правило, слід передбачати прямокутної форми в плані й розташовувати на одній позначці.

Висоту фундаментів машин слід призначати мінімальною з умов розміщення технологічного обладнання, вилучень і шахт, а також глибини закладення фундаментних болтів.