ПІДГОТОВКА ДІЛЯНКИ ТА ОБЛАДНАННЯ ДО ПРОВЕДЕННЯ МОНТАЖНИХ РОБІТ

Віброізоляція неопорних зв'язків (трубопроводів, повітропроводів і т.п.) виконується з метою забезпечення необхідної свободи руху віброізольованої машини за рахунок зниження жорсткості розглянутих зв'язків. Це необхідно для ефективної роботи віброізоляторів і зниження звукової енергії, що поширюється через ці зв'язки.

Для віброізоляції на кожному трубопроводі (або повітропроводі), приєднаному до машини, установлюють гнучкі вставки. Їх слід розташовувати якнайближче до вібруючого агрегату. Якщо жорсткість цих вставок мала в порівнянні із жорсткістю віброізоляторів (наприклад, у вентиляторів), то не має істотного значення, як вони орієнтовані. У тих випадках, коли жорсткість гнучких вставок порівнянна із жорсткістю віброізоляторів (насосні агрегати, компресори) вставки слід розташовувати так, щоб вплив їх жорсткості був мінімальним в напрямках дії найбільших динамічних сил, що розвиваються машиною.

Наприклад, гнучкі вставки для насосних агрегатів мають більшу твердість у поздовжньому напрямку й меншу в поперечному. Тому їх слід розташовувати паралельно осі обертання.

У деяких випадках на одному трубопроводі встановлюють дві гнучкі вставки на двох його розташованих поруч взаємно перпендикулярних ділянках. Тоді забезпечується корисна для віброізоляції відносно низька жорсткість цього зв'язку у всіх напрямках.

Збільшення числа гнучких вставок на трубопроводі більш однієї-двох не приводить до зниження звукової вібрації, що поширюється по ньому, яка однаково поширюється по рідини (газу), що міститься в ньому.

На ділянках трубопроводів (повітропроводів) між агрегатом і гнучкою вставкою не рекомендується виконувати вузли кріплення до будівельних конструкцій (навіть віброізольованих).

Трубопроводи (повітропроводи) не повинні мати жорсткого контакту з конструкціями, що обгороджують. Часто жорстке кріплення трубопроводів і повітропроводів до будівельних конструкцій є причиною неприпустимого рівня шуму у віддалених приміщеннях, розташованих через кілька поверхів від даного місця кріплення.

Кріплення трубопроводів і повітропроводів до будівельних конструкцій необхідно провадити за допомогою віброізолюючих кріплень із пружним елементом (рисунок 5.4.1).

Прокладка трубопроводів (повітропроводів) через стіни й перегородки повинна бути виконана із застосуванням вібророзв’язаних гільз. Для вібророзв’язки слід застосовувати негорючі пружні прокладки. Стик й проміжок між повітропроводами й гільзами необхідно герметизувати віброакустичним герметиком, що не висихає (рисунок 5.4.1, рисунок 5.4.2)

1 – стіна; 2 – негорюча пружна прокладка; 3 – віброізолюючий матеріал;
4 – трубопровід; 5 – герметик, що не висихає; 6 – гильза; 7 – монтажный кронштейн; 8 – прокладка з м’ягкої гуми; 9 – віброізолююче кріплення.

Рисунок 5.4.1 – Схема прокладки інженерних мереж

 

Трубопроводи й ділянки жорстких повітропроводів рекомендується віброізолювати наповнювачем зі спіненого каучуку. Трубну ізоляцію рекомендується кріпити до поверхні трубопроводів за допомогою спеціального клею.

 

1 – вентиляційний канал; 2 – віброакустичний силіконовий герметик;
3 – негорюча пружна прокладка; 4 – гільза; 5 – віброізолюючий матеріал;
6 – звукоізоляційне або звуковбирне облицювання; 7 – стіна або перегородка.

Рисунок 5.4.2 – Схема прокладки вентиляційних каналів крізь стіни

 

У даних рекомендаціях описані тільки основні принципи віброізоляції. Правильний вибір схеми віброізоляції обладнання вимагає урахування широкого спектра параметрів, як самих агрегатів, так і віброізолюючих підстав.