Page 27 - МНД_ПЗ

Метод моделювання має таку структуру:

 постановка завдання;

 створення або вибір моделі;

 дослідження моделі;

 переведення знань з моделі на оригінал.

Математична модель представляє собою набір формальних спів-

відношень, які відображають поведінку дослідної системи. Вона зв'я-

зує між собою вхідні впливи (сили, температури і т. д.), параметри

об'єкту (маси, жорсткості, опору і т. д.) і вихідні показники (перемі-

щення, прискорення, витрати енергії і т. д.). Математичні моделі по-

діляються на: емпіричні, функціональні, статичні, динамічні, детер-

міністичні, стохастичні.

Дослідника часто інтересує природа поведінки об’єкту моделю-

вання. Відповідь на таке питання може дати функціональна модель,

в основі якої лежать відповідні гіпотези, концепції чи припущення.

У динамічних моделях значення функції точно визначаються

значенням аргументів, а змінна часу t може фігурувати у явному виді.

Найчастіше типовою формою запису динамічної моделі є відповідне

диференційне рівняння.

Вимоги до математичної моделі наступні:

– модель повинна по можливості точно описувати об'єкт, бути

змістовною, добре пояснювати множину вже відомих фактів;

– вона повинна передбачати нові явища і в якійсь мірі їх розви-

ток, висувати нові проблеми, які раніше сформулювати не

представлялося можливим;

– модель повинна бути простою, тобто доступною для розумін-

ня, з невеликим числом допущень, обмежень;

– вона повинна бути витонченою, тобто мати короткий аналіти-

чний вираз, бути негроміздкою, ясною.

27