Page 182 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

182

9. В реальних умовах функціонування жниварно – лущильного агрегату
ширина односторонньої не злущеної («захисної») смуги валка змінюва-
лась в діапазоні від 0,63 до 0,82 м. Цього виявилось досить для того, аби
унеможливити попадання ґрунтових грудочок у валок. Причому, навіть
за швидкості робочого руху агрегату 2,4 м/с (тобто 8,64 км/год.).
10. Якщо змінна продуктивність жниварно - лущильного та базового валко-
вого агрегатів є практично однаковою, то питомі витрати палива - ні. У
дослідного МТА вони на 10,4% менші, що пояснюється досить високим
(85%) рівнем використання потужності двигуна його трактора.
11. Коефіцієнт гідравлічного опору здійснює відчутний вплив на характер
відтворення блоково - модульним агрегатом керуючого впливу та збу-
4
рення лише при значині, більшій за 10 Нмс/рад. В цьому випадку АЧХ
динамічної системи суттєво зменшуються, а їх протікання відбувається
без резонансних піків.
6
12. При значині коефіцієнта демпфірування К = 10 Нмс/рад. розворотний
м
момент, який діє на технологічний модуль МЕЗ в горизонтальній площи-
о
ні, здатний повернути його лише на 1,25 . Максимальна амплітуда коли-
вань курсового кута ЕМ зменшується при цьому в 17разів.
-1
13. При частоті коливань керуючого впливу 0,5 с збільшення значини кое-
5
фіцієнта гідравлічного опору з 10 Нмс/рад. на порядок обумовлює зме-
о
ншення ФЧХ на 150 . На практиці це приводить до зменшення запізнен-
ня реакції енергетичного модуля МЕЗ з 7,6 до 2,4 с, тобто більше, ніж
-1
втричі. На частоті  = 3 с вказане запізнення реакції ЕМ становить лише
5
0,18 с, що в 7,2 рази менше, ніж при К = 10 Нмс/рад.
м
14. При збільшенні швидкості руху блоково-модульного агрегату від 2 до 5
м/с амплітудні частотні характеристики відпрацювання збурення техно-
логічним модулем разом з навішеним на нього знаряддям, а також енер-
гетичним модулем МЕЗ змінюються мало і мають резонансний пік, який
-1
припадає на частоту 10 с . По відношенню до технологічного, АЧХ відт-
ворення енергетичним модулем збурення у вигляді розворотного момен-
ту - менші.
15. Характер стійкості руху блоково-модульного агрегату є практично інва-
ріантним по відношенню до коефіцієнтів опору уводу шин переднього та
заднього мостів енергетичного модуля МЕЗ.
16. Установка шин мосту ТМ із загальним коефіцієнтом опору уводу на рівні
260 кН/рад. і більше сприяю зменшенню амплітуди як його коливань, так
і коливань енергетичного модуля. В діапазонах частот зміни збурюваль-
-1
ного впливу 0…5 та 10…20 с кут повороту ТМ взагалі не буде переви-
о
щувати 4 .
17. Для забезпечення кращої керованості транспортного руху блоково - мо-
дульного агрегату інтенсивність впливу на органи керування МЕЗ має
бути якомога більшою, а коефіцієнт опору уводу шин передніх коліс йо-
го енергетичного модуля – максимально можливим.