5 ДОБАВКИ ТА ІНШІ ІНГРЕДІЄНТИ

Найважливішим джерелом цукру в пивоварінні є ячмінний солод, однак можуть використовуватись і інші джерела – наприклад, кукурудза, рис або тростинний  цукор. Крафтові пивовари зазвичай уникають добавок, однак багато з них використовують різноманітні трави, прянощі та інші інгредієнти, які підкреслюють та доповнюють натуральний смак пива. Серед них можна виділити спеції, мед, фрукти, кава і шоколад.

 

image047.png

 

Для деяких цілей, зокрема для подовження терміну придатності, необхідна низка додаткових компонентів. Є ті, хто «за» застосування винятково базисних інгредієнтів, і ті, хто розуміє абсолютну виправданість протилежного. Як би там не було, на сьогодні і великі світові пивовиробничі підприємства, і пивзаводи державних масштабів (одні та інші в першу чергу), і дрібні локальні пивоварні (ці рідше, але все ж) використовують у своїй роботі на різних стадіях приготування харчові добавки для пива (різні синтетичні й природні речовини). Роблять це для отримання найрізноманітніших позитивних якостей хмільного напою.

 Мабуть, найбільшу групу додатків до пива становлять консерванти – хімічні речовини, які роблять неможливим жити і розвиватися в напої будь-якій мікрофлорі, а тому подовжують терміни зберігання продукту. Без цих сполук пиво порівняно швидко (вже через півроку, якщо виробник обмежився винятково пастеризацією) зазнає негативних змін абсолютно за всіма параметрами: смаковими, ароматичними, колірними, у плані прозорості тощо. Інша сторона медалі полягає в тому, що сьогодні слово «консерванти» у багатьох споживачів не асоціюється ні з чим хорошим. Ці речовини, загалом, нерідко вважають чимось шкідливим і небезпечним для здоров’я, тому відмовляються від покупки пива, в складі якого ті присутні.

Не можна ставити всі консерванти в один ряд. Одні є дійсно небезпечні, інші навіть корисними можуть бути. Бувають вони природного і штучного походження. Застосування різних кількостей – ще одна з передумов, що забезпечують різницю впливів одних і тих самих речовин на людину.

 

image049.png

 

Так, напевно, ніхто не стане заперечувати, що є дуже токсичні консерванти, зокрема з канцерогенними властивостями, з негативним впливом на шлунково-кишковий тракт і з іншими потенційними загрозами (наприклад, формалін або хлорид кобальту). Але є й цілком нешкідливі, технологічна користь яких набагато виправданіша, ніж ймовірність ризиків. Немає сенсу відмовлятися від їх застосування. Головне – застосовувати речовини з дотриманням типу і концентрації, не забувати вказувати їх наявність в продукті на упаковці, чого вимагає закон.

Популярний консервант, що активно використовується в наш час у пивоварінні різних масштабів – бензоат натрію (натрій бензойнокислий, Е 211). Забезпечує свіжість напою, перешкоджає росту дріжджів, цвілі та деяких бактерій, не дає як слід функціонувати ферментам, які відповідають за окислювально-відновні реакції. Є частим інгредієнтом безалкогольного пива, що вводиться в нього з розрахунку до 400 мг/кг. З інших консервантів уваги заслуговують такі:

оцтова кислота (Е260). Відома потужним антибактеріальним впливом. Додатково використовується для регулювання кислотності та підкислення;

молочна кислота (Е270). Примітна натуральністю і безпекою. Застосування актуальне при створенні деяких сортів пива. Ефективно подовжує зберігання, гальмує розвиток хвороботворних бактерій, а також балансує кислотність напою й підкислює затор;

діоксид сірки (Е220). Консервуюча добавка для пива з вторинною ферментацією в бочках, а також антиоксидант, відбілювач і стабілізатор. Рекомендована доза для пива, передусім безалкогольного та з низьким відсотком алкоголю – до 20 мг/кг;

сульфіт натрію (Е221). Затребуваний в пивоварінні консервант, який виконує також роль антиокислювача, відбілювача і кольоростабілізатора. Вводиться в пиво в розмірі дози до 20 мг/кг;

перекис водню. Речовина, яка застосовується при виготовленні пива в якості консерванту і відбілювального агента. Завдяки їй вдається підвищувати стійкість хмільного напою до помутніння. Вводиться в сусло/заторну воду в пропорції 10-50 мг/кг солоду.

Особливе місце в пивоварінні посідають такі добавки, як антиокислювачі, або, іншими словами, сполуки, що запобігають руйнуванню продукту при контакті з киснем. Це, перш за все:

аскорбінова кислота (Е300). Відома як ефективний антиоксидант, а також як синергіст інгібіторів окислення, добавка, що стабілізує забарвлення, підкислювач і регулятор рівня рН. Задіюється з розрахунку 10-50 мг/л;

лимонна кислота (Е330). Використовується в пивоварінні часто і в різних ролях, в т.ч. як добавка для підкислення й регулювання кислотності, як кольоростабілізатор і синергіст антиокислювачів. Хоча застосовувані обсяги досить незначні – 2-4 г/л;

винна кислота (Е334). Представник групи антиокислювачів природного походження. Чудово регулює кислотність, підкислює і ще виступає синергістом антиоксидантів. Застосовувані дози варіюються в діапазоні 1,7-2 г/л (для безалкогольного пива використовуються менші кількості, для алкогольного – більші).

 

image051.png

 

Задіюються в пивоварінні й барвники. Один з найпопулярніших – танін (Е181). Цей додаток сам по собі світло-жовтий і пиву надає жовтуватого відтінку. Плюс виступає освітлювачем і стабілізатором. Вводиться в пиво в дозі 0,2-0,7 г/л (конкретні кількості залежать від технологічних нюансів) на різних виробничих етапах. Вимагає ретельного контролю дозування, оскільки надлишок може спричинити помутніння пива і виникнення порожнього смаку.

Регулятори pH – ще одна категорія харчових добавок для пива. Яскравий представник – хлорид кальцію (Е509). Відмінно коригує кислотність затору, плюс служить затверджувачем, стабілізатором і осушувачем, а також живить корисний мікробіом. Як варіант – сульфат кальцію – добавка з практично аналогічними функціональними ролями.

Підсилювачі смаку і аромату. Без цієї категорії добавок в пивоварінні також не обходиться. Актуальне, головним чином, використання такої речовини, як лізин гідрохлорид (Е642).

Є ще низка матеріалів, нерідко застосовуваних у пивоварінні. Це, наприклад, гліцерин. Емульгатор, цінність якого полягає в реалізації можливості змішувати середовища, які в звичайних умовах між собою не змішуються. За цією речовиною – інтенсифікація не тільки в’язкості, а й солодкого смаку пива. Гліцерин не застосовується при бродінні, а його обсяг не повинен перевищувати 5 % від загальної кількості.

Використовують в пивоварінні й желатин – продукт тваринної етимології, який освітлює пиво, стабілізує піну, виступає носієм і засобом для таблетування. Виготовлення пива в домашніх умовах із застосуванням желатину дозволяє реалізувати освітлення напою найдоступнішим, найбезпечнішим і найефективнішим способом. Кришталева чистота і мінімум осаду в пиві – за желатином.

 

image053.png

 

Всі способи освітлити домашнє пиво (відео)

image055.png

 

Лактоза, або молочний цукор. Незброджувальний складник, покликаний робити деякі сорти пива, наприклад стаут, солодшими. Лактоза дуже популярна в крафтовому пивоварінні. Оскільки вона пивними дріжджами не ферментується, реалізується багато залишкових цукрів. Результат – насиченість і солодкість пива. Вводять лактозу в сусло за 15-20 хвилин до завершення кип’ятіння. Усереднена доза добавки – 20 г/л (при початковій густині пива 15 %). Введення молочного цукру – питання спірне. Одні вважають правильним робити це на варіння, інші – на основне бродіння. Але незалежно від стадії, орієнтуватися потрібно на концентрацію речовини в готовому продукті, позаяк важливим є забезпечення абсолютного розчинення лактози.

Від цукру, і не тільки від лактози, в пивоварінні залежить дуже багато чого. З його допомогою можна підвищити міцність, не підвищуючи густину напою. Ба більше, густину можна зменшити, зберігши міцність. Ще одне завдання, з яким можна впоратися – привнесення нових смакових відтінків. Або, як варіант, насичення пива для появи газу. Примітний праймер для карбонізаціїглюкоза (декстроза, кукурудзяний цукор). Вона забезпечує чудову м’якість смаку, не маскуючи разом з тим смако-ароматичних властивостей продукту. Взагалі це найпопулярніший в пивоварінні простий цукор.