5 ДОБАВКИ ТА ІНШІ ІНГРЕДІЄНТИ
Найважливішим джерелом цукру в пивоварінні є ячмінний солод, однак можуть використовуватись і інші джерела – наприклад, кукурудза, рис або тростинний цукор. Крафтові пивовари зазвичай уникають добавок, однак багато з них використовують різноманітні трави, прянощі та інші інгредієнти, які підкреслюють та доповнюють натуральний смак пива. Серед них можна виділити спеції, мед, фрукти, кава і шоколад.
Для деяких
цілей, зокрема для подовження терміну придатності, необхідна
низка додаткових компонентів. Є ті, хто «за»
застосування винятково базисних інгредієнтів, і ті, хто розуміє абсолютну
виправданість протилежного. Як би там не було, на сьогодні і великі світові
пивовиробничі підприємства, і пивзаводи державних масштабів (одні та інші в
першу чергу), і дрібні локальні пивоварні (ці
рідше, але все ж) використовують у своїй роботі на різних стадіях приготування
харчові добавки для пива (різні
синтетичні й природні речовини). Роблять це
для отримання найрізноманітніших позитивних якостей хмільного
напою.
Мабуть, найбільшу групу додатків до пива
становлять консерванти – хімічні
речовини, які роблять неможливим жити і розвиватися в напої будь-якій мікрофлорі, а тому
подовжують терміни зберігання продукту. Без цих сполук пиво порівняно
швидко (вже через півроку, якщо виробник обмежився винятково пастеризацією) зазнає
негативних змін абсолютно за всіма параметрами: смаковими, ароматичними,
колірними, у плані прозорості тощо. Інша сторона медалі полягає в тому, що
сьогодні слово «консерванти» у багатьох
споживачів не асоціюється ні з чим хорошим. Ці речовини, загалом, нерідко
вважають чимось шкідливим і небезпечним для здоров’я, тому відмовляються від
покупки пива, в складі якого ті присутні.
Не можна ставити всі консерванти в один ряд. Одні є дійсно небезпечні, інші навіть корисними можуть бути. Бувають вони природного і штучного походження. Застосування різних кількостей – ще одна з передумов, що забезпечують різницю впливів одних і тих самих речовин на людину.
Так, напевно,
ніхто не стане заперечувати, що є дуже токсичні консерванти,
зокрема з канцерогенними властивостями,
з негативним впливом на шлунково-кишковий тракт і з іншими
потенційними загрозами (наприклад, формалін або хлорид кобальту). Але є й
цілком нешкідливі, технологічна користь яких набагато виправданіша, ніж
ймовірність ризиків. Немає сенсу відмовлятися від їх застосування. Головне –
застосовувати речовини з дотриманням типу і концентрації, не забувати
вказувати їх наявність в продукті на упаковці, чого вимагає
закон.
Популярний
консервант, що активно використовується в наш час у пивоварінні різних масштабів
– бензоат натрію (натрій бензойнокислий, Е
211). Забезпечує
свіжість напою, перешкоджає росту дріжджів, цвілі та деяких
бактерій, не дає як слід
функціонувати ферментам, які відповідають за окислювально-відновні реакції. Є частим
інгредієнтом безалкогольного пива, що вводиться в
нього з розрахунку до 400 мг/кг. З інших консервантів уваги заслуговують
такі:
оцтова кислота (Е260). Відома потужним
антибактеріальним впливом. Додатково використовується для регулювання кислотності та підкислення;
молочна кислота (Е270). Примітна
натуральністю і безпекою. Застосування актуальне при створенні деяких сортів
пива. Ефективно подовжує зберігання, гальмує розвиток хвороботворних бактерій, а також
балансує кислотність
напою й підкислює затор;
діоксид сірки (Е220). Консервуюча
добавка для пива з вторинною ферментацією в бочках, а
також антиоксидант, відбілювач і стабілізатор. Рекомендована
доза для пива, передусім безалкогольного та з низьким відсотком алкоголю – до 20
мг/кг;
сульфіт натрію (Е221). Затребуваний в
пивоварінні консервант, який виконує також роль антиокислювача, відбілювача і
кольоростабілізатора. Вводиться в пиво в розмірі дози до 20
мг/кг;
перекис водню. Речовина, яка
застосовується при виготовленні пива в якості консерванту і відбілювального
агента. Завдяки їй вдається підвищувати стійкість хмільного напою до помутніння.
Вводиться в сусло/заторну воду в пропорції 10-50 мг/кг
солоду.
Особливе місце в
пивоварінні посідають такі добавки, як антиокислювачі, або, іншими словами,
сполуки, що запобігають руйнуванню продукту при контакті з киснем. Це, перш за
все:
аскорбінова кислота (Е300). Відома як
ефективний антиоксидант, а також як синергіст інгібіторів окислення,
добавка, що стабілізує забарвлення, підкислювач і регулятор рівня рН. Задіюється
з розрахунку 10-50 мг/л;
лимонна кислота (Е330).
Використовується в пивоварінні часто і в різних ролях, в т.ч. як добавка для
підкислення й регулювання кислотності, як кольоростабілізатор і синергіст
антиокислювачів. Хоча застосовувані обсяги досить незначні – 2-4
г/л;
винна кислота (Е334). Представник групи антиокислювачів природного походження. Чудово регулює кислотність, підкислює і ще виступає синергістом антиоксидантів. Застосовувані дози варіюються в діапазоні 1,7-2 г/л (для безалкогольного пива використовуються менші кількості, для алкогольного – більші).
Задіюються в пивоварінні й барвники. Один з найпопулярніших – танін (Е181). Цей додаток сам по собі світло-жовтий і пиву надає
жовтуватого відтінку. Плюс виступає освітлювачем і стабілізатором. Вводиться в
пиво в дозі 0,2-0,7 г/л (конкретні кількості залежать від технологічних нюансів)
на різних виробничих етапах. Вимагає ретельного контролю дозування, оскільки
надлишок може спричинити помутніння пива і виникнення порожнього
смаку.
Регулятори pH – ще одна категорія харчових добавок для пива.
Яскравий представник – хлорид кальцію
(Е509). Відмінно коригує кислотність затору, плюс служить
затверджувачем, стабілізатором і осушувачем, а також живить
корисний мікробіом. Як варіант – сульфат кальцію – добавка з практично
аналогічними функціональними ролями.
Підсилювачі смаку і аромату. Без цієї категорії
добавок в пивоварінні також не обходиться. Актуальне, головним чином,
використання такої речовини, як лізин гідрохлорид
(Е642).
Є ще низка матеріалів, нерідко застосовуваних у
пивоварінні. Це, наприклад, гліцерин. Емульгатор, цінність якого полягає в реалізації можливості
змішувати середовища, які в звичайних умовах між собою не змішуються. За цією
речовиною – інтенсифікація не тільки в’язкості, а й солодкого смаку пива.
Гліцерин не застосовується при бродінні, а його обсяг не повинен перевищувати 5
% від загальної кількості.
Використовують в пивоварінні й желатин – продукт тваринної етимології, який освітлює пиво, стабілізує піну, виступає
носієм і засобом для таблетування. Виготовлення пива в домашніх умовах із
застосуванням желатину дозволяє реалізувати освітлення напою найдоступнішим,
найбезпечнішим і найефективнішим способом. Кришталева чистота і мінімум осаду в
пиві – за желатином.
Всі способи освітлити домашнє пиво (відео)
Лактоза, або молочний цукор.
Незброджувальний складник, покликаний робити деякі сорти пива, наприклад
стаут, солодшими.
Лактоза дуже популярна в крафтовому пивоварінні. Оскільки вона пивними дріжджами
не ферментується, реалізується багато залишкових цукрів. Результат – насиченість
і солодкість пива. Вводять лактозу в сусло за 15-20 хвилин до завершення
кип’ятіння. Усереднена доза добавки – 20 г/л (при початковій густині пива 15 %).
Введення молочного цукру – питання спірне. Одні вважають правильним робити це на
варіння, інші – на основне бродіння. Але незалежно від стадії, орієнтуватися
потрібно на концентрацію речовини в готовому продукті, позаяк важливим є
забезпечення абсолютного розчинення лактози.
Від цукру, і не тільки від лактози, в пивоварінні залежить дуже багато чого. З його допомогою можна підвищити міцність, не підвищуючи густину напою. Ба більше, густину можна зменшити, зберігши міцність. Ще одне завдання, з яким можна впоратися – привнесення нових смакових відтінків. Або, як варіант, насичення пива для появи газу. Примітний праймер для карбонізації – глюкоза (декстроза, кукурудзяний цукор). Вона забезпечує чудову м’якість смаку, не маскуючи разом з тим смако-ароматичних властивостей продукту. Взагалі це найпопулярніший в пивоварінні простий цукор.