Page 107 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

107

ву увагу слід звернути на ті невирішені ними питання, які складають основу влас-
них наукових напрацювань.
Після висвітлення суті проблеми автор у стислій формі формулює мету
статті. Її зміст повинен розкривати головну ідею даної публікації, яка доповнює
або поглиблює вже відомі підходи. При цьому бажано звернути увагу на уведення
до наукового обігу нових рекомендацій, закономірностей або уточнення відомих
раніше, але недостатньо вивчених. Читач зможе краще оцінити докази, які будуть
викладені автором у науковій статті, якщо він знатиме на досягнення якої мети
вони направлені.
Дуже важливою частиною наукового твору є виклад методики досліджень.
Причому, як експериментальних, так і теоретичних. Достатня повнота матеріалу
цієї рубрики дозволяє читачеві оцінити науково-методичний рівень наукового
пошуку і достовірність його результатів. Більше того, повнота інформації методи-
чного характеру дає можливість іншим дослідникам порівнювати їх результати із
тими, які викладені у науковій статті.
У більшості видань вони подаються під рубрикою «Результати і обговорен-
ня». Водночас, багато науковців-початківців основну увагу приділяють лише ви-
світленню результатів досліджень. При цьому поза їх увагою проходить той факт,
що читача найбільше цікавить саме аналіз (тобто обговорення) отриманих даних.
Тим більше, коли встановлюються такі нові закономірності, природа яких не є
тривіальною і для повного її розуміння потребує від автора ґрунтовного, змістов-
ного пояснення.
Квінтесенцією наукової статті є висновки, у яких формулюються основні умо-
виводи автора, зміст пропозицій і рекомендацій, їх значення для теорії і практики,
суспільна значущість. У цій рубриці можуть коротко окреслюватися перспективи
подальшої наукової роботи у напрямку вирішення розглядуваної проблеми.
Бажано чітко уявляти потенційного читача статті, у зв’язку з чим писати
слід спеціального для нього у манері не занадто технічній, але і не абсолютно
тривіальній. Краще вживати ординарні слова і прості конструкції. Писати бажано
відносно короткими реченнями з урахуванням досить розповсюдженого правила:
«Одне-два речення на одну ідею».
Етика наукового спілкування вимагає, аби автор при використанні матема-
тичних формул здійснював обов’язкове розшифровування усіх їх складових. У
по-деяких випадках  з обов’язковим зазначенням розмірностей. Нумерацію здій-
снюють лише тих формул, на які є відповідні посилання у тексті статті.
Особливу увагу слід приділяти тому факту, що представлення того чи іншо-
го математичного виразу, результатів дослідження, рекомендацій, цитат тощо без
посилання на літературне джерело автоматично декларує пріоритет на них автора
наукового твору. Навіть несвідоме запозичення чужих результатів фактично є на-
уковим плагіатом, якого жоден науковець допускати не має права.
Завершує наукову статтю список використаних джерел (література). Біль-
шість вітчизняних видавництв відслідковують наявність у ньому сучасних науко-
вих робіт. Редакції закордонних журналів, збірників наукових праць тощо особ-
ливу увагу звертають на ступінь обізнаності автора статті із результатами дослі-
джень іноземних науковців.