1.2 Складання графіка завантаження машин і механізмів

Для визначення кількості ТО машин кожної марки необхідно запланувати їм річний обсяг робіт. При цьому слід використовувати розроблені технологічні карти й графіки завантаження агрегатів.

Для реалізації графічного методу визначення потреби в машинах, механізмах, допоміжному, підйомно-транспортному обладнанні необхідно будувати графіки в прямокутних координатах.

місяці

Рисунок 1 – Графік завантаження машин, обладнання

По осі абсцис відкладається час виконання робіт у календарних днях (1...365) або місяцях (1…12), а по осі ординат – кількість машин даної марки в окремо взятому цеху.

З технічних карт на виробництво й упакування продукції вибирають роботи, виконувані обраними машинами, для яких будується графік, і на ньому – відповідний календарний строк, певною висотою прямокутника рівною кількості машин, а шириною – кількість календарних днів роботи. Операції, що збігаються по строках виконання, зображуються прямокутниками один над іншим. Загальна висота показує кількість машин, необхідних у даний період їх експлуатації.

Кожний прямокутник (операцію) позначають шифром, наприклад ОМ-5 – очищення молока – нормалізація молока, пастеризація молока при технічному процесі на молочному заводі.

При побудові графіка утворюються піки й провали, відповідні до періодів найбільшої або найменшої зайнятості обладнання. Тому побудований графік необхідно коректувати з метою вирівнювання завантаження машин у період експлуатації.

Для цього виступаючі частини графіків «зрізують», використовуючи наступні способи.

- збільшити число годин роботи в добу, якщо це технологічно припустимо для розглянутої операції;

- змінити час початку виконання операції в межах припустимого технологічного строку, враховуючи зв'язок даної операції з іншими роботами;

- змінити інтенсивність виконання операції в плині періоду її виконання;

- змінити технологію виконання робіт.

Результати коректування повинні бути відповідним чином відбиті в технологічних картах. По скоректованих графіках завантаження встановлюють облікову кількість машин кожної марки з урахуванням коефіцієнта технічної готовності.

(1)

де К_Г– коефіцієнт технічної готовності К_Г = 0,90...0,95;

N – кількість робочих машин.

Кількість машин і агрегатів підраховується за графіком (рисунок 1).

Після визначення загального завантаження в період експлуатації кожної машини розподілити його по місяцях або напруженому періоді й результати занести в таблицю 1.

За результатами таблиці 1 можна побудувати таблицю технічного обслуговування машин і обладнання, дотримуючись наступної послідовності:

- записати марку машини;

- записати вид останнього ТО або ремонту;

- занести в колонку завантаження (річне) або напруженого періоду;

- установити планову періодичність ТО для першої марки машини й побудувати шкалу періодичності з нанесенням усіх видів ТО та ремонтів (ТО-1; ТО-2; ТО-3, ПР, СР, КР)

- у масштабі, в якому побудована шкала періодичності, побудувати графік завантаження;

- крім періодичних ТO визначити кількість технічних оглядів, що проводять залежно від складності обладнання щокварталу або два рази на рік.