2.2.3.4 Солодовня з камерами розчинення (метод Кропфа)
Солодження
засноване на принципі розмежування процесу на дві стадії:
1)
Швидке зростання, накопичення ферментів
при активному контакті з киснем
повітря;
2)
Обмежене проростання,
розчинення ендосперму
при обмеженому притоці повітря.
Пророщування
ячменю
в кінцевій стадії ведуть в атмосфері
підвищеного вмісту вуглекислого газу.
У цих умовах процес дихання обмежується, а розчинення борошнистої
тіла зерна під дією ферментів триває практично з тією ж швидкістю (рис.
2.2.3.4.1).
З
накопиченням СО2
в пророщуваному зерні сповільнюється зростання корінця і листа, це відноситься
до всіх типів солодовень,
в тому числі і до баштовій. Відбувається розпад білкових
речовин, накопичення амінокислот
і амідів.
Існують технологічні межі (концентрація
СО2), при настанні яких відбуваються негативні зміни в
якості:
Ø якщо
концентрація СО2 перевищує 25%, то з'являється запах ефірів
(легкій ацетоновий);
Ø якщо концентрація СО2 вище 30%, то зерно перестає дихати, борошнисте тіло перетворюється в липку масу, паростки коричнівіють і стають млявими, сильно погіршується запах.
Рисунок
2.2.3.4.1 – Солодорощення в камерах розчинення (метод
Кропфа).
Солодовні
такого типу відрізняються від інших пристроєм спеціальних ящиків - камер
розчинення. Вони мають прямокутну форму і можуть герметизуватися, не порушуючи
температурного режиму.
Технологія
виробництва солоду в солодовнях даного типу така ж, як і в звичайних ящиків
солодовнях, за винятком режиму аерації
в останні два-три дні. У цей період доступ повітря і відтік вуглекислого газу
обмежують.
Розташування камер розчинення може бути вертикальним і горизонтальним. При вертикальній компоновці ячмінь передається самопливом по трубі з рівня на рівень крізь спеціально передбачений отвір в решітці і дні камери. При горизонтальному положенні переміщення зерна здійснюється пневмотранспортом.