3. Ядерний магнітний резонанс
Ядерний магнітний резонанс (ЯМР) – виборче поглинання електромагнітної енергії речовиною, обумовлене ядерним парамагнетизмом.
Рисунок 3.1- Ядерний магнітний
резонанс.
ЯМР — один з методів радіоспектроскопії, спостерігається, коли на досліджуваний зразок діють взаємно перпендикулярні магнітні поля: сильне постійне Н1 (106—107 Гц). Будучи квантовим ефектом, ЯМР, як і інші види магнітного резонансу, допускає класичне пояснення деяких своїх особливостей. Більшість атомних ядер мають власний момент кількості руху J =Iħ де
I – ядерний спін. Спін обумовлює дипольний магнітний момент ядра:
µ=Jγ = γħI=gβI (1)
γ — гіромагнітне ставлення (для
протона γ =2,675 рад∙с-1), g — безрозмірне значення, визначене
основною структурою (ядерний g -фактор), β
=eħ ⁄
mpc — ядерний магнетон (m и e — маса та заряд протона).
Магнітний момент ядра µ в 103 рази меньше
електроних моментів. В магнітном
поле H0 магнітний диполь - це момент, що обертається, дорівнює
[µH0], та
вектор µ прецесірує навколо напрямку H0 з
частотой
під незмінним кутом φ.
Така прецесія створює змінний магнітний момент µsin φ
що обертається в площині, перпендикулярній H0 (рис. 3.2).
Рисунок 3.2 – Прецесія магнітного моменту µ ядра в полі Н0 φ — кут прецесії .
Згідно квантової
моделі, стану ядерного спіну І
магнітного моменту µ у полі
Н0 квантовані, тобто
компоненту М1 спіна
І уздовж поля Н0 може приймати одне
(2J+1) цілочисельних значень, і
умова:
EH = µH0 =gβH0M (3)
визначає систему з (2J+1) рівновіддалених рівнів енергії, обумовлених взаємодією ядерного магнітного моменту з постійним магнітним полем Н0 (рис. 3.3 Зеемана афект). ЯМР виникає унаслідок квантових переходів ядер, що індуктуються радіочастотним полем з Н1 нижніх енергетичних рівнів на вищерозміщені. Переходи супроводжуються поглинанням електромагнітної енергії. Поле Н1 може бути лінійне поляризованим, його можна розкласти на 2 протилежно поляризованих по кругу поля, одне з яких і порушуватиме ЯМР.
Рисунок 3.3
– Система з (2J+1)рівновіддалених
рівнів енергії, обумовлених взаємодією ядерного магнітного моменту з постійним магнітним полем Н0
ω=(Е2 – Е1)/ħ=gβН0∆М1 (4)
де ∆M1 – різниця магнітних квантових чисел рівнів (інтенсивний ЯМР спостерігається при ∆M1 =1
ЯМР вперше спостерігався американським фізиком І. А.
Рабі в 1937 на ізольованих ядрах в молекулярних і атомних пучках. У 1946 Е.
Перселл і Ф. Блох (США) із співробітниками розробили методи спостереження ЯМР в
речовинах, що конденсували, де ядерні моменти взаємодіють між собою і з
оточенням. Ці два роди взаємодій відновлюють теплову рівновагу в зразку
(нормальний розподіл ядер по рівнях енергії), що порушується полем Н1 і тим самим дозволяють
спостерігати резонансне поглинання в середовищі, що конденсує. Релаксаційні процеси пов'язані з
процесами встановлення і руйнування ядерної намагніченості М, що процесують в сильному полі Н0 магнітні моменти µ мають компоненти як уподовж Н0 так і перпендикулярно йому. Суми тих і
інших для одиниці об'єму речовини визначають подовжню (Міліграм) і поперечні (Мх і Му) ядерні
намагніченості.
Взаємодія
обертань один з одним (взаємодія спін-спіна) не може
змінити їх загальну енергію і вплинути на встановлення вартості Мг. Щоб змінити
Мг, потрібно обмінюватися енергією обертань з навколишнім середовищем (взаємодія
спін-спіни). Мх та Му навпаки, вони змінюються через
взаємодію спіна-спіна і (в ідеалі) не залежать від взаємодії спін-рішення. Швидкість зміни Мг, Мх і Му характеризується часом поздовжнім
Т1
та
поперечні Т2 релаксації. У рідинах зазвичай Т1
і
Т2 близьки один до
одного. Кристалізація призводить до значного скорочення Т2 (процеси релаксації
пов'язані з характеристиками руху молекул). У чистих діамагнітних кристалах
Т1 досягає величини
в кілька годин через невеликість інтракристалічних полів і особливості модуляції
цих полів тепловими коливаннями. Парамагнітні домішки призводять до різкого
спаду Т1, завдяки дії
магнітних полів іонів домішності; для парамагнітних рідких розчинів Т1
~10-3—10-4 залежить від
концентрації парамагнітних молекул. Процеси релаксації в металах в основному
визначаються магнітною взаємодією електронів провідності і ядра. Час, визначений
цим Т1
має
при температурі 1…10К значення від мс до десятків с, це залежить від температури
і чистоти зразка.
Лінія ЯМР має лоренцеву форму, визначувану в
основному спін-спіновою взаємодією, і ширину ∆ɷ пропорційну 1/
Т2. У кристалах спін-спінова взаємодія ядер звичайна таке велике, що лінія розщеплюється на
декілька компонентів. На форму лінії робить вплив електричний квадрупольний момент ядер, що взаємодіє з внутрішньокристалічним електричним полем. У складних молекулах спектр однакових ядер атомів, що займають
нееквівалентні положення, складається з ряду ліній. Наприклад, 6 атомів водню
етилового спирту викликають появу 3 ліній відстань між якими значно більше ширини ліній (при
частоті 40 Мгц і Н0=9350Е це відстань δН=24Е). Розщеплювання
резонансних ліній груп ВІН, Сн2, CH3 обумовлене непрямою
спін-спіновою взаємодією.
Цей, т.з. хімічне зрушення, виникає як наслідок відмінності взаємодії електронів нееквівалентних атомів з полем Н0. Хімічне зрушення дозволяє судити про структуру молекул речовини. Спектри ЯМР ускладнені із-за т.з. непрямої спін-спінової взаємодії ядер, здійснюваної через посередництво моментів спінів і орбітальних електронів.
Рисунок 3.4 – Спектр ЯМР протонів в чистому етиловому
спирті.
У металах в результаті взаємодії електронів
провідності з ядрами виникає зрушення частоти (зрушення
Найта).
ЯМР спостерігають за допомогою радіоспектроскопів (спектроскоп ЯМР). Зразок досліджуваної речовини поміщають як сердечник в котушку генеруючого контура (поле Н1 розташованого в зазорі магніту, що створює поле Н0 так, що Н ┴Н0 (рис. 3.5).
Рисунок 3.5
– Схема спектроскопа ЯМР:
1 — котушка із
зразком; 2 — полюси магніта; 3 — ВЧ генератор;
4 — підсилювач і
детектор; 5 – генератор модулюючої напруги;
6 — котушки
модуляції поля Н0.
При
ɷ=ɷ0
наступає
резонансне поглинання, що викликає падіння напруги на контурі, в схему якого
включена котушка із зразком. Падіння напруги детектується, посилюється і
подається на розгортку осцилографа. Поле Н0 модулюється
так, що воно міняється на декілька Е з частотою від
50 Гц до 1 кГц. Цією ж частотою здійснюється горизонтальна розгортка
осцилографа. На екрані видно повторений двічі сигнал поглинання. Апаратура,
вживана для досліджень різних тонких ефектів ЯМР, складніше, вона забезпечена автоматичними
пристроями для запису спектрів і тому подібне.
ЯМР як метод дослідження ядер, атомів і молекул отримав багатообразні застосування у фізиці, хімії, біології, техніці. Досліджені механічні, електричні і магнітні властивості багатьох ядер, визначені (з високою точністю) деякі фізичні константи, отримані дані про властивості речовини в рідкому і кристалічному станах, про будову молекул, металів, поведінці речовин в живих організмах і так далі. На основі ЯМР розроблені методи дослідження складу сировини і матеріалів, контролю ходу хімічних реакцій і ін.