Радіографія (від латинського radio - випромінюю і грецького graphs – пишу), - метод дослідження структури різних об'єктів (сировини, матеріалів, виробів, харчових продуктів, сплавів, біологічних, тканини і ін.), що полягає в отриманні їх зображення: шляхом реєстрації їх власного або наведеного радіоактивного випромінювання, а також при просвічуванні випромінюванням зовнішнього джерела. Для отримання зображення застосовуються фотографічні матеріали, чутливі до рентгенівського випромінювання, ядерні фотографічні емульсії і трекові детектори частинок (уламків поділу  частинок і ін.). Радіографія дозволяє вивчати розподіл радіоактивних речовин (авторадіографія) і наявність неоднородностей і домішок в досліджуваних об'єктах (гамма- і нейтронна радіографія) по щільності почорніння фотоемульсії або кількості треків частинок.