1. Радіометричні методи аналізу

Радіометричний аналіз  – вимірювання інтенсивності і дослідження спектрального складу гамма-, бета- і альфа-випромінювань ядер природних радіонуклідів. На вимірюванні загальної гамма-активності проб базується методика визначення радію в пробах. Використовується для визначення якісного і кількісного складу речовини.  

Радіометрія – це сукупність методів вимірювання активності радіонуклідів. Основоположниками радіометрії вважають Е. Резерфорда і Х. Гейгера, які вперше в 1903 р. за допомогою іскрового лічильника здійснили визначення числа α-частинок, що випромінюються за одну секунду одним грамом Ra (питома активність). Методи радіометрії використовують для вирішення різноманітних завдань, починаючи сферою досліджень радіоізотопних індикаторів і закінчуючи датуванням в археології і геології. Звичайно вимірювання активності радіонуклідів проводять відносними методами: порівнянням досліджуваних радіоактивних джерел із зразками або за допомогою попередньо відкаліброваних приладів. Абсолютні вимірювання здійснюють за допомогою газорозрядних лічильників, йонізаційних камер, напівпровідникових детекторів, калориметрів і т.д.

 

        7002.png

 Рисунок 1.1- Ернест Резерфорд.