РОЗРОБКА КРЕСЛЕНИКА ЗАГАЛЬНОГО ВИДУ РЕДУКТОРА
ПРАКТИЧНА РОБОТА
РОЗРОБКА КРЕСЛЕНИКА ЗАГАЛЬНОГО ВИДУ РЕДУКТОРА
Мета
роботи: Закріплення
та систематизація знань по устрою та конструктивних
особливостях окремих складових частин редуктора, узагальнення та застосування
цих знань для практичного конструювання на прикладі креслення виду загального
редуктора. Ознайомлення з методикою та основними принципами розробки та
оформлення креслення загального виду редуктора.
1
ВКАЗІВКИ З
САМОПІДГОТОВКИ ДО РОБОТИ
1.1 Завдання для самостійної
підготовки
Під
час підготовки до заняття проглянути виконані розразунки, зокрема результати
геометричних розрахунків зубчастих (черв’ячних) передач, розрахунки розмірів
елементів корпусу та попереднє ескізне компонування редуктора, наближений
розрахунок валів, підбір підшипників, шпонок, розрахунок системи змащення.
Переглянути
та засвоїти основні положення рекомендованої навчальної літератури, звернувши
увагу на ілюстрації, що демонструють різні види компонування редукторів, валів,
підшипникових опор. Крім того повторити і засвоїти основні положення ГОСТ
2.119-73, ГОСТ 2.120-73 у частині, що стосується змісту та вимог до виконання
креслеників виду загального.
У
якості завдання на самостійну роботу студентів пропонується оцінка кресленика
редуктора, представленого на рисунку 1.
Після
оцінки провести аналіз кресленика, звернувши увагу на явні помилки та типові
недоробки, які мають
місце:
-
немає
місцевого розрізу кришки оглядового люка, що не дає достатньої інформації по її
кріпленню та устрою віддушини;
-
немає
місцевого розрізу біля зливної пробки – не видно, чи є ухил дна редуктора і
поглиблення для кращого відстою мастила;
-
недостатня інформація про форму, конфігурацію, розташування та розміри опорних
лап редуктора
-
немає
координат та розмірів елементів отворів під кріпильні вироби, що приєднують
редуктор до рами;
-
пропущені
розміри:
а)
габаритні;
б)
міжосьові відстані;
в)
висота центрів валів;
г)
кожного з підшипників.
-
не вказані посадки:
а)
центрувальних штифтів;
б)
дистанційних втулок;
в)
кришок підшипників;
г)
кожного з підшипників.
-
не
заштриховані торці шпонок в перетинах Б – Б, В – В;
-
не
вказаний рівень мастила в редукторі;
-
недостатня
інформація про пристрій контролю рівня мастила;
-
підшипники
і болти показані надмірно детально.
1.2 Питання для
самопідготовки
1.2.1
Вибір
масштабу
кресленика та визначення кількості видів на кресленику виду
загального.
1.2.2
Особливості виконання
зображень
кресленика загального виду.
1.2.3
Найменування і
позначення складових частин виробу на кресленниках загального
вигляду.
1.3 Рекомендована
література
1.
Деталі
машин : підручник : затверджено МОН України / А. В. Міняйло [та ін.]. - К. :
Агроосвіта, 2013. - 448 с.
2. Павлище В.
Т.
Основи
конструювання та розрахунок деталей машин: Підручник.
–
Афіша.
–
С.
560.
– ISBN
966-8013-58-1.
3.
Проектування привода транспортера в САПР КОМПАС. Курсове проектування з
інженерної механіки (деталей машин): навч. посіб. / Укл. О.О. Дереза, С. М. Коломієць. – Мелітополь: ВПЦ «Люкс», 2019. –
197с.
2 ВКАЗІВКИ ДО
ВИКОНАННЯ РОБОТИ
2.1 Програма
роботи
–
Виконати кресленик
загального
виду редуктора.
– Оформити
текстову
частину кресленика.
– Сформувати
таблицю складових
частин
редуктора.
– Зробити
висновок.
Скласти звіт та
захистити роботу.
2.2 Оснащення
робочого місця
2.2.1 Методичні
вказівки.
2.2.2 Навчальна та
наукова література.
2.2.3
Комп’ютер з програмним забезпеченням.
2.3
Теоретичні відомості
Кресленик
загального
ви́ду
– кресленик,
що визначає конструкцію
виробу,
взаємодію його складових частин і пояснює принцип роботи виробу.
Кресленик
загального виду розробляється на таких стадіях
проєктування:
на стадії
технічної пропозиції,
ескізного
та
технічного
проєктів.
Кресленик загального виду
ескізного проєкту у загальному випадку повинен містити:
· зображення виробу
(види, розрізи, перерізи), текстову частину і написи, необхідні для розуміння
конструкції виробу, взаємодії його складових частин і принципу
роботи;
· найменування, а
також позначення (якщо вони є) тих складових частин виробу, для яких необхідно
вказати дані (технічні характеристики, кількість, вказівки щодо матеріалу,
принципу роботи тощо) або запис яких необхідний для пояснення зображень
кресленика загального виду, опису принципу роботи виробу, вказівок про склад та
ін;
· розміри та інші
дані, що наносяться на зображення (за необхідністю);
· схему, якщо вона
потрібна, але оформляти її окремим документом недоцільно;
· технічні
характеристики виробу, якщо це необхідно для зручності порівняння варіантів по
кресленику загального виду.
Особливості
виконання.
Зображення виконують з
максимальними спрощеннями, передбаченими стандартами ЄСКД для робочих
креслеників. Складові частини виробу, в тому числі і запозичені (раніше
розроблені) і покупні, зображують із спрощеннями (іноді у вигляді контурних
обрисів), якщо при цьому забезпечено розуміння конструкції виробу, що
розробляється, взаємодії його складових частин і принципу його
роботи.
Окремі зображення складових
частин виробу розміщуються на одному загальному аркуші із зображеннями всього
виробу або на окремих (наступних) аркушах кресленика загального
виду.
Найменування і позначення
складових частин виробу на кресленниках загального вигляду вказують одним з
таких способів:
· на полицях
ліній-виносок;
· у таблиці, яка
розміщується на тому ж аркуші, що й зображення виробу;
· у таблиці,
виконаній на окремих аркушах формату А4 за ГОСТ 2.301-68
як
наступних аркушах кресленика загального виду.
Запис складових частин у
таблицю рекомендується здійснювати в такому порядку:
· запозичені
вироби;
· покупні
вироби;
· вироби, що
розробляються.
Кількість
зображень (видів, розрізів і перетинів) повинне бути найменшим, але повинне
забезпечувати повне подання про пристрій, взаємодію його складових частин,
складання і регулювання.
Приклад виконання кресленика загального виду редктора показано на рисунку 1.
Всі
розміри на складальних креслениках
(креслениках
загального виду) наносять відповідно до ГОСТ 2.307-68.
Лінійні
розміри й відхилення лінійних розмірів на кресленнях указують у міліметрах без
позначення одиниць величин. Лінійні розміри і граничні відхилення, що
приводяться в технічних вимогах, примітках і інших написах на полі
креслення, указують із одиницями величин. Нанесення розмірного числа при різних
положеннях розмірних ліній(стрілок) на кресленні визначається найбільшою
зручністю читання.
Завдання та вихідні дані для розрахунків
1
Аналіз рекомендацій по конструюванню редуктора
Розглянути
приклади компоновки редукторів.
Ознайомитись
з прикладами призначення розмірів для викреслювання корпуса та кришки
редуктора.
Розглянути
специфіку зображення конструктивних елементів корпусу і кришки редуктора.
Основні
розміри корпусів, кришок, болтів, гвинтів.
Пристрої
для контролю рівня мастила.
Форма
отворів для зливу мастила, пробки.
Кришки
оглядового люку, їх кріплення, віддушини, гвинти вантажні.
Конструкції
кришок підшипників.
Центрувальні
штифти, шпонкові з’єднання.
Встановлення
і кріплення підшипників в корпусі редуктора, ущільнення вихідних кінців
валів.
2
Аналіз кресленика двохступінчастого циліндричного редуктора з врізаними
кришками
2.1
Достоїнства:
-
наявність місцевих розрізів кришки оглядового люка, мастиломірної лінійки і
зливної пробки допомагає краще уявити конструкцію цих елементів
редуктора.
-
кришка
оглядового люка оформлена як складальна одиниця з ручкою-віддушиною, що дає
змогу сумістити їх функції;
-
болти кріплення кришки до корпусу поставлені гайками вгору, це значно полегшує
доступ до гайок під час складання та розбирання.
2.2
Недоробки та типові помилки:
-
наявність
тільки двох проекцій редуктора без додаткових видів не дозволяє достовірно
судити про:
а)
розміри і форму опорних лап;
б)
розміри елементів та повні координати отворів під болти кріплення редуктора до
рами;
в)
ширину оглядового вікна;
-
не
вказаний рівень масла в редукторі і на головному виді не показані контури (або ж
ділильні кола) зубчастих коліс;
-
не показані посадки всіх дистанційних втулок на валах та посадка по ширині
буртика
врізаних кришок підшипників;
-
зливний отвір має малий діаметр, що суттєво збільшить час витікання
відпрацьованого мастила та погіршить режим видалення
забруднень;
-
надмірно детально показані зображення підшипників і болтів, що збільшує
трудомісткість креслярських робіт.
3
Рекомендації по проєктуванню редуктора
3.1
Кресленик виду загального редуктора повинен мати мінімальну, але достатню для
висвітлення конструкції всіх деталей кількість основних та додаткових видів та
перерізів. Кресленик бажано виконувати у натуральному (1:1) масштабі, що дає
змогу більш реально представляти конструкцію і спрощує подальший процес розробки
креслень деталей. Прості додаткові види слід виконувати у масштабах
зменшення.
3.2
Для стандартних вузлів та деталей (підшипників, різьбових кріпильних виробів)
слід максимально використовувати спрощення зображень, які передбачені
стандартом. На кресленику редуктора допускається не вказувати модуль, кут нахилу
зуба, число зубів і ширину зубчастих коліс
3.3
Кресленик редуктора обов’язково повинен мати габаритні, установочні та
приєднувальні розміри. Для міжосьової відстані зубчастих та черв’ячних передач
редуктора слід вказувати граничні відхилення. У всіх спряженнях повинні бути
вказані посадки (у літерному вигляді). Крім того слід проставити вільні розміри:
товщину лап під болти кріплення редуктора до рами і рівень масла в редукторі.
4
Технічна характеристика редуктора
Технічна
характеристика звичайно наводиться у верхньому правому куті аркуша кресленика, а
при його зайнятості на вільному місці кресленика. Характеристика повинна містити
як силові, так і кінематичні параметри редуктора. Згідно з рекомендаціями
технічна характеристика повинна мати такі пункти:
1
Потужність на веденому валу редуктора, кВт.
2
Обертаючий момент на веденому валу, Н·м.
3
Частота обертання веденого вала, об/хв.
4
Передаточне число:
- швидкохідної
ступені;
- тихохідної
ступені;
- загальне.
5
Коефіцієнт корисної дії.
Технічна
характеристика може оформлюватись у виді таблиці.
5
Технічні вимоги на кресленику редуктора
Технічні
вимоги прийнято розташовувати над основним написом, а якщо на аркуші наведена
таблиця складових частин, то зліва від неї. Вимоги формуються методом групування
однорідних та близьких по характеру:
-
вимоги до точності зачеплень, підшипників, вимоги до їх регулювання (зазори,
плями контакту, биття, тощо);
-
умови та методи обкатування і випробування;
-
кількість і марка мастила, періодичність його заміни;
-
вимоги до якості поверхонь, покриття, фарбування;
-
правила транспортування, зберігання;
-
особливі умови експлуатації.
6
Таблиця переліку складових частин редуктора
Таблиця
складається з трьох частин (запозичені вироби, покупні вироби і заново
розроблені вироби) та повинна мати графи: „Поз.“, „Позначення“, „Найменування“,
„Кільк.“ та „Додаткові вказівки“. Можна для більшої інформативності ввести графу
„Матеріал“. Таблицю складових частин рекомендовано розташовувати на полі
креслення над основним написом, у разі відсутності місця – на окремих аркушах
формату А4.
7
Помилки, що часто
зустрічаються на
креслениках редукторів
-
порушення проєкційного зв'язку між видами;
-
на
кресленні редуктора деякі параметри не погоджені з даними розрахунків,
наведеними в пояснювальній записці:
а)
розміри (зубчасті колеса, вали, підшипники, шпонки, болти, елементи корпусу і
кришки, висота рівня масляної ванни і глибина занурення коліс в
мастило);
б)
посадки у спряженнях деталей;
в)
способи кріплення зубчастих коліс на валах; ущільнення підшипників (особливо при
консистентному їх змащенні); заливання, зливання і виміру рівня мастила в
порожнині редуктора.
8
Висновки по розрахунку
Зробити
висновок по проєктуванню кресленика
загального
виду
редуктора: вибору масштабу, кількості проєкцій, постановки розмірів, складанню
текстової частини кресленика.
Контрольні
запитання
1
Місце та призначення кресленика виду загального у системі конструкторської
документації технічного проєкту.
2
Мінімальне число основних видів на кресленнях редукторів типу, подібного до
того, що проектується, додаткові види та перетини потрібні для повного
сприйняття конструкції редуктора.
3
Необхідна кількість обов’язкових розмірів (габаритних,
приєднувальних,
установочних) та розмірів, що полегшують з’ясування конструкції та форми окремих
деталей редуктора.
4
Види та зміст текстової частини кресленика
(технічна характеристика виробу та технічні
вимоги).
5
Таблиця складових частин виробу, її форма та порядок заповнення, постановка
позначень складових частин на кресленику.
6
Спрощення та умовності, які дозволяється використовувати на креслениках виду
загального.
7 Система позначень складових частин виробу.