Page 126 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

126

5 Оброблення експериментальних даних

5.1. Після вибору оцінюваних числових параметрів на ПЕОМ з допомогою
розробленого в лабораторії програмного забезпечення розраховують значини ко-
ефіцієнтів К та К .
2
1
Якщо К > 1, то прийнято вважати, що прогнозуєме технічне рішення (в да-
1
ному випадку ‒ трактор типу ХТЗ-120) вище рівня кращих вітчизняних зразків, а
тому перспективне з позиції короткострокового прогнозування.
При К = 1 приймається, що об'єкт виконаний на рівні прототипів і не має
1
суттєвих переваг при оцінці перспективи впровадження його у виробництво.
Якщо ж К < 1, то прогнозуємий об’єкт розроблений нижче рівня кращих ві-
1
тчизняних зразків, а тому практична реалізація його у виробництво небажана (при
відсутності, звичайно, яких-небудь особливих тлумачень).
Аналогічним чином визначають і технічну конкурентноспроможність орно-
просапного трактора типу ХТЗ-120.

5.2. Підготовлені вихідні дані формують у три бази і оброблюють на ПЕОМ
з допомогою розробленої в лабораторії програми, написаної в середовищі СУБД
FoxPro 2.0.
На основі розрахункових даних будують графіки машиновикористання для
агрегатів на основі ХТЗ-120, визначають їх річне завантаження та потрібну кіль-
кість, витрати праці, експлуатаційні та зведені витрати в залежності від площі по-
лів прийнятої сівозміни. Отримані показники порівнюють із аналогічними для се-
рійного трактора Т-150К.

5.3. Амплітудні і фазові частотні характеристики дослідного агрегату розра-
ховують на ПЕОМ з допомогою розробленої в лабораторії програми, написаної в
середовищі Graphic Vision. На основі порівняння отриманих в процесі моделю-
вання АЧХ і ФЧХ оцінюють вплив асиметричного приєднання сівалки до ХТЗ-
120 на стійкість руху даного просапного МТА.

5.4. На основі отриманих експериментальних даних з допомогою ПЕОМ та
статистичного математичного пакету програм розраховують і у порівнянні з агро-
технічними вимогами [7] оцінюють вплив асиметричного агрегатування просап-
них знарядь із ХТЗ-120 на:
- відхилення сліду посівної секції від прямої лінії;
- спектр коливань маркерної лінії або сліду посівної секції (за допомогою
кореляційної функції та спектральної щільності);
- амплітуду та спектр відхилення дійсної ширини стикових міжрядь від
встановленої;
- амплітуду та спектр відхилення дійсної ширини односторонньої захисної
зони від встановленої;
- пошкодження культурних рослин.