Page 116 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

116

рою у відповідних математичних пакетах, призначених для оброблення регресій-
них моделей. Досить обмежитися викладенням методики вибору параметрів, діа-
пазонів їх варіювання та функції мети.
При розв’язанні задач оптимізації у методичному розділі слід чітко вказати
за якими критеріями це здійснюється.
Четвертий і інші розділи присвячують аналізу результатів експерименталь-
них досліджень. При викладенні дослідного матеріалу не слід обмежуватися лише
констатацією того чи іншого факту. Фаховий рівень науковця визначається саме
можливістю проводити ґрунтовний аналіз отриманих даних. Наприклад, біль-
шість здобувачів після отримання регресійних моделей того чи іншого процесу
приводять лише відповідні поверхні відгуків із зазначенням оптимальних значин
досліджуваних параметрів.
Натомість, для наукової спільноти більш важливими є не стільки оптималь-
ні значини параметрів, скільки закономірності, які випливають із графічної інтер-
претації досліджуваного процесу. Адже коли конкретні значини параметрів най-
більш прийнятні лише для тих умов, які мали місце під час проведення експери-
менту, то виявлені закономірності можуть бути корисними і прийнятними в умо-
вах, відмінних від дослідних.
Для робіт технічного напрямку при розв’язанні прикладної наукової задачі
у цьому розділі має бути приведена експлуатаційно-технологічна оцінка розроб-
леного технічного рішення.
У останньому розділі приводиться техніко-економічне обґрунтування отри-
маного результату. Найчастіше це здійснюють шляхом порівняння сукупних ви-
трат, розрахованих для базового та нового варіантів рішення прикладної задачі.
Висновки. У них подається стисла інформація щодо підсумків виконаної
роботи. При цьому обов’язково зазначають, чи досягнуто основної мети дисерта-
ційного дослідження.
Висновки  це наукові положення, що належать особисто автору, які він ви-
носить на прилюдний захист. Тому до їх формулювання слід підійти особливо ві-
дповідально. Їх зміст має відповідати меті і задачам дослідження і вони аж ніяк не
можуть носити форму анотації. Для прикладу наведемо порівняння наступних
двох висновків дисертаційної роботи.
1. Розроблено математичну модель вертикальних коливань трактора ХТЗ-
160 у агрегаті із задньонавісним та фронтальним плугами.
2. На основі аналізу математичної моделі вертикальних коливань тракто-
ра ХТЗ-160 у агрегаті із задньонавісним та фронтальним плугами встановлено,
що, у порівнянні з поздовжнім профілем шляху, коливання тягового опору плугів
здійснюють значно менший вплив на вертикальні переміщення енергетичного за-
собу. Що стосується запізнення реакції його переднього мосту на коливання тя-
гового опору фронтального і задньонавісного знарядь, то в діапазоні частот
-1
0,5...8,5 с для обох способів руху ХТЗ-160 (прямого та реверсивного) воно одна-
0
кове і становить 360 . На більш високих частотах фазовий зсув у агрегату з ре-
версивним рухом трактора зменшується, що небажано при відпрацюванні подіб-
ними динамічними системами таких та інших збурювальних впливів.