ЕКОНОМІКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Авантюра - різновид ризику, тобто захід (дія), розрахований на випадковий успіх і здійснюваний без врахування реальних сил, умов і можливостей.

Авторське право - сукупність національних та міжнародних юридичних норм, що регулюють відносини, які пов’язані із створенням і використанням наукових результатів, технічних і технологічних розробок, науково-технічних проектів, нових товарів, творів літератури та мистецтва.

Активи -  будинки, що знаходяться у власності компанії, споруди й устаткування, транспортні засоби, товарні запаси, кредити споживачам і кошти; іншими словами - матеріальні ресурси бізнесу.

Алгоритм - система послідовних дій, що застосовуються за визначеними правилами, яка, в кінцевому рахунку, приводить до виконання поставлених завдань.

Бутлегерство - підпільне, контрабандне винахідництво, потаємна робота над позаплановими проектами. Використовується  як зручна форма здійснення інноваційної діяльності в умовах обмежених фінансових коштів фірми.

Бенчмаркінг - вивчення бізнесу інших підприємств з метою виявлення основоположних характеристик для розробки своєї інновації.

Бізнес-інкубатор - це комплекс, який займається наданням інноваційних послуг щодо реалізації інноваційних проектів. Головне призначення - першочергова підтримка малого інноваційного підприємництва.

Бізнес-план інновацій - документ, що представляється інвестору інноваційного проекту (або іншому його учаснику) і вміщує основні характеристики проекту, обґрунтування доцільності його реалізації, економічної ефективності та інших переваг нововведення.

Бізнес-процес інновації - упорядкована сукупність робіт в часі та просторі із зазначенням їх початку та кінця.

Бюджет інноваційного проекту - фінансове і бухгалтерське вираження плану реалізації інноваційного проекту.

Валові інвестиції - загальний обсяг засобів, інвестованих у будівництво, придбання засобів виробництва та на приріст товарно-матеріальних запасів у певному періоді.

Венчурна (ризикова) фірма - інноваційна фірма, що здійснює свою діяльність за участю венчурного (ризикового) капіталу.

Венчурний (ризиковий) капітал - капітал, що вкладається в заходи, пов’язані з підвищеним ризиком при розробці й організації виробництва нового продукту або впровадженні нової технології.

Винахід - один із видів науково-технічних і науково-технологічних розробок, удосконалень, нововведень, що лежать в основі значної частини інновацій та інноваційних процесів й істотно впливають на розвиток НТП.

Винахідник - це людина, яка придумує і розробляє нову ідею, продукт чи послугу шляхом творчого процесу.

Високі технології - технології, які розроблені на основі новітніх наукових знань, за своїм технічним рівнем перевищують кращі вітчизняні та іноземні аналоги і спроможні забезпечити передові позиції на світовому ринку наукомісткої продукції.

Відкриття - науковий результат особливо видатного характеру, який вносить радикальні зміни в рівень знань; розкриває раніше невідомі закономірності, властивості та явища матеріального світу; здійснює істотний вплив на хід НТП і розвиток цивілізації; служить джерелом нових винаходів.

Віоленти - фірми, що використовують переваги стандартного масового виробництва, орієнтуючись на інновації, що здешевлюють виготовлення продукції, водночас забезпечуючи рівень її якості, прийнятний для більшості споживачів.

Внутрішня норма рентабельності - являє собою ту норму дисконту, при якій величина дисконтованих доходів за певну кількість років стає рівною інноваційним вкладенням.

Гудвіл - грошова оцінка іміджу фірми, її ділових зв’язків на ринку.

Депозитний процент - сума доходу, одержаного інвестором у разі передачі коштів на зберігання відповідно до встановленого ставкою відсотка.

Диверсифікація - поєднання широкого кола видів діяльності, поширення номенклатури продукції, введення нових продуктів, змінювання однієї чи кількох властивостей продукту.

Дифузія нововведення - процес поширення нововведення для використання у нових місцях, сферах та умовах.

Економічна ефективність інноваційного проекту - величина, що визначається розміром доходів чи прибутку, отриманих за рахунок реалізації інновації протягом життєвого циклу проекту.

Експерт - кваліфікований фахівець з конкретної науково-технічної проблеми, що залучається для її оцінки.

Експертиза інноваційного проекту - розгляд експертом (групою експертів) доцільності інновації в цілому або її окремих аспектів, а також шляхів ефективної реалізації інноваційних процесів.

Експертна група - колектив експертів, сформований за визначеними правилами для вирішення поставленого завдання.

Експлеренти - фірми, що спеціалізуються на створенні нових чи радикально змінених старих сегментів ринку.

Ефективність інновацій - конкретна здатність інновацій зберігати певну кількість трудових, матеріальних і фінансових ресурсів з розрахунку на одиницю створюваних продуктів, технічних систем, структур.

Ефективність інновацій абсолютна - загальний результат, отриманий підприємством від здійснення інноваційних заходів протягом певного проміжку часу.

Ефективність інновацій локальна - сукупність результатів інноваційної діяльності на рівні окремого суб’єкта господарювання.

Ефективність інновацій порівняльна – ефективність, яка характеризує результати порівняння альтернативних варіантів інноваційних заходів, на основі чого здійснюється вибір кращого.

Життєвий цикл інновації - період від зародження ідеї, створення новинки та її практичного використання до моменту зняття з виробництва.

Ідея - пропозиція нового проекту, яка після техніко-економічного обгрунтування може перетворитися в інновацію.

Імітаційна стратегія використовується для реалізації загальної стратегії стабілізації фірмами, які не є піонерами у випуску на ринок певних нововведень, але залучилися до їх виробництва, придбавши у фірми-піонера ліцензію.

Імітація в економіці - створення моделі реальних господарських ситуацій і маніпулювання цією моделлю з метою одержання висновків про реальний світ.

Інвестиції - довготермінові вкладення капіталу в різні сфери діяльності з метою отримання прибутку.

Інвестиційна політика охоплює всі фінансово-економічні аспекти функціонування підприємства, що забезпечують реалізацію інноваційної політики, націлена на управління грошовими потоками на підприємстві з метою накопичення коштів, необхідних для реалізації інноваційних проектів.

Інвестиція - усі види цінностей і ресурсів (фінансових, майнових, інтелектуальних та ін.), вкладених в об’єкти підприємницької діяльності з метою одержання прибутків, досягнення наукового, технологічного або соціального ефекту.

Інжиніринг - надання комплексу послуг виробничого, комерційного і науково-технічного характеру для доведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) до стадії виробництва.

Інноватика - галузь науки, що вивчає різні проблеми теорії інновацій, зокрема, проблеми створення новин, реалізації нововведень, організаційного забезпечення інноваційних процесів.

Інноватор - особа, яка ініціює процес упровадження інновації і бере на себе відповідальність за його реалізацію.

Інноваційна діяльність - діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг.

Інноваційна інфраструктура - сукупність організацій та підприємств, що обслуговують інноваційну діяльність і сприяють активізації науково-виробничих зв’язків.

Інноваційна політика держави - сукупність форм, методів і напрямків впливу держави на виробництво з метою випуску нових видів продукції і технології, та розширення на цій основі ринків збуту вітчизняних товарів.

Інноваційна програма - комплекс інноваційних проектів і заходів, узгоджений по ресурсах, виконавцях і термінах їх здійснення і забезпечуючий ефективне виконання завдань по опануванню і розповсюдженню принципово нових видів продукції (технології).

Інноваційна продукція - нові конкурентоспроможні товари чи послуги, що відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про інноваційну діяльність».

Інноваційна стратегія - стратегія, націлена на передбачення глобальних змін в економічній ситуації та пошукові масштабних рішень, спрямованих на зміцнення ринкових позицій і стабільний розвиток підприємства.

Інноваційна сфера - область діяльності виробників і споживачів інноваційної продукції (робіт, послуг), включаючи створення та розповсюдження інновацій.

Інноваційне підприємство - підприємство або об’єднання підприємств, що розробляє, виробляє і реалізує інноваційні продукти і (або) продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70 відсотків його загального обсягу продукції і (або) послуг.

Інноваційний лаг - період між появою новації та її впровадженням.

Інноваційний менеджмент - сукупність форм, принципів та методів управління процесами створення і впровадження новин у підприємницьких структурах з врахуванням особливостей ринкової економіки і сучасних тенденцій НТП.

Інноваційний потенціал - сукупність різних видів ресурсів, матеріальних фінансових, інтелектуальних, науково-технічних та інших, необхідних для здійснення інноваційної діяльності.

Інноваційний продукт - результат науково-дослідної і (або) дослідно-конструкторської розробки, що відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про інноваційну діяльність».

Інноваційний проект - комплекс взаємопов’язаних заходів, розроблених з метою створення, виробництва та просування на ринок нових високотехнологічних продуктів за умов встановлених ресурсних обмежень.

Інноваційний процес - процес перетворення наукового знання в інновацію, яка задовольняє нові суспільні потреби: послідовний ланцюг дій, що охоплює всі стадії створення новинки і ї практичного використання.

Інноваційний ризик - ризик, пов’язаний з добровільним вкладенням капіталу в реалізацію нових продуктів і нових технологій з надією на одержання надприбутку в дуже короткий термін реалізації цих операцій, продуктів технологій.

Інновація - кінцевий результат інноваційної діяльності, який одержав реалізацію в вигляді нового або удосконаленого продукту, що реалізується на ринку, нового або вдосконаленого технологічного процесу, який використовується в практичній діяльності.

Інтелектуальна власність - сукупність авторських та інших прав на продукти інтелектуальної діяльності, що охороняються законодавчими актами держави.

Інтелектуальний капітал - сукупність інтелектуальних продуктів, унікальних знань, баз даних, прав інтелектуальної власності, інтелектуальних здібностей особи або групи осіб, яка може бути конвертована в дохід і забезпечує конкурентні переваги та зростання ринкової вартості підприємства.

Інтелектуальний продукт - результат творчих зусиль окремої особистості або наукового колективу.

Інформаційний продукт - матеріалізована форма повідомлень, що є об’єктом зберігання, переробки і передачі.

Коефіцієнт оновлення продукції - показник, що відображає частку нової продукції у загальному обсязі продажу продукції фірми.

Коефіцієнт оновлення техніки - показник, що відображає частку вартості нової техніки у загальному обсязі вартості технічних засобів.

Комерціалізація результатів інноваційної діяльності - це використання інтелектуального капіталу суб’єктів господарювання, що передбачає взаємовигідні дії всіх зацікавлених осіб щодо виявлення науково-технічних результатів (інновацій) з метою одержання прибутку чи іншої ринкової вигоди від їх освоєння або продажу.

Комерційна таємниця - відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, які при їх розголошенні стороннім можуть завдати шкоди особам чиєю власністю вони є.

Комунікація - процес передавання інформації від однієї особи до іншої.

Комутанти - фірми, що використовують інновації, створені іншими, збагачуючи їх індивідуальними характеристиками, пристосовуючись до невеличких за обсягами потреб конкретного клієнта.

Конкурентні переваги - характеристики підприємства, його продукції чи послуг, які забезпечують йому певні переваги над конкурентами.

Конкурентоспроможність новацій - переваження техніко-експлуатаційних та економічних параметрів новацій порівняно з продуктами-аналогами на даному сегменті ринку.

Конкуренція - боротьба між товаровиробниками за більш вигідні умови виробництва та збуту товару.

Корисна модель - результат інтелектуальної діяльності людини, об’єктом якої є нова за виглядом, формою, розміщенням частин або побудовою модель, придатна для промислового виготовлення.

Лізинг - форма кредитування, за якою з клієнтом укладається договір оренди, при цьому клієнт зобов’язується з одержаних прибутків відшкодувати орендодавцю витрати.

Ліцензійна торгівля - основна форма міжнародної торгівлі технологіями; предметом цієї торгівлі є патентні та безпатентні ліцензії на передачу винаходів, технологічного досвіду, промислових секретів і комерційних знань, на використання товарних знаків.

Ліцензійний договір - договір, згідно з яким власник винаходу, промислового зразка, корисної моделі, товарного знака, комерційної таємниці (ліцензіар) передає іншій стороні (ліцензіату) ліцензію на використання в певних межах своїх прав на патенти, ноу-хау, товарні знаки тощо.

Ліцензія являє собою дозвіл на виробничо-комерційне використання знань, науково-технічних досягнень, виробничого досвіду та інших результатів інтелектуальної діяльності на умовах відповідно до ліцензійної угоди між продавцем (ліцензіаром) та покупцем.

Метод відновлюваної вартості найчастіше використовується для розрахунку вартості прав на унікальні об’єкти інтелектуальної власності.

Методи організації інноваційного процесу - метод організації робіт від формулювання ідеї до досягнення комерційного результату; застосовуються три основні методи: послідовний, паралельний, інтеграційний.

Науково-технічний прогрес (НТП) - безперервний взаємообумовлений процес розвитку науки і техніки, спрямований на створення нових і вдосконалення існуючих технологій, засобів виробництва і продукції.

Невизначеність - неповнота або неточність інформації про умови реалізації проекту (рішення), у тому числі про пов’язані з ними витрати і результати.

Нематеріальні ресурси - частина потенціалу підприємства, здатна приносити економічну вигоду протягом тривалого часу, для якої характерні відсутність матеріальної основи та невизначеність розмірів майбутніх прибутків від її використання.

Новація - продукт інтелектуальної діяльності людей, оформлений результат фундаментальних, прикладних чи експериментальних досліджень у будь-якій сфері людської діяльності, спрямований на підвищення ефективності виконання робіт.

Нововведення - це процес втілення та поширення нових видів продуктів, послуг, виробничих процесів, ідей, методів роботи.

Ноу-хау - науково-технічний результат, що навмисне не патентується з метою випередження конкурентів, більш повного власного використання цього результату і отримання найвищого прибутку або передання іншим користувачам на найбільш вигідних умовах за ліцензійним договором.

Обладнання - технічні засоби, за допомогою яких виконують технологічні операції, внаслідок чого відбувається зміна фізичних чи хімічних характеристик вихідної сировини, її фізичної форми, зовнішнього вигляду.

Облікова норма рентабельності характеризує відношення середньої величини чистого прибутку до середньої величини інвестицій.

Оновлюваність продукції - показник, що відображає частку нової продукції в загальному обсязі продажу.

Оновлюваність технології - показник, що відображає частку продукції, виготовленої за новою технологією, у загальному обсязі виробництва.

Організаційні проекти - проекти, націлені на реформування системи управління, створення нового підрозділу організації, проведення науково-практичних конференцій і семінарів тощо.

Паблік-релейшнз - діяльність по формуванню сприятливої суспільної думки про продуцента або продавця інновації, яка становить собою форму рекламної роботи з широким застосуванням усіх засобів масової інформації (преса, радіо, телебачення, Інтернет та ін.).

Патент - виданий державним органом (патентним відомством) охоронний документ, який підтверджує право його власника на відповідний об’єкт промислової власності.

Патентна чистота - властивість технологій (їх складових) бути вільно використаними в певній державі без загрози порушення чинних на її території охоронних документів (патентів) на об’єкти права інтелектуальної власності, які належать третім особам, визначена згідно з чинними охоронними документами на ці об’єкти та нормативно-правовими актами держави, де планується використання зазначених технологій та їх складових, а також відповідно до конкретного періоду часу, обумовленого строком дії охоронних документів на складові технологій на території такої держави.

Патієнти - фірми, що створюють або вдосконалюють інновації для потреб вузького сегменту ринку.

Паушальний платіж являє собою певну твердо зафіксовану в угоді суму ліцензійної винагороди, що встановлюється, виходячи з оцінок очікуваної економічної ефективності і прибутків ліцензіата (особи, що придбала ліцензію) на основі використання ліцензії.

Підприємець - індивід, який завдяки наявності певних рис створює підприємство або бізнес, керує ним і бере на себе всі пов’язані із цим ризики з метою отримання підприємницького доходу.

Попит - обсяг продукції чи послуги, які споживач хоче і спроможний придбати на конкретному ринку за певною ціною протягом певного часу.

Пошукові дослідження - наукова діяльність, котра включає відкриття нових принципів, створення нових виробів та технологій, не відомих раніше властивостей матеріалів та їх сполучень, розробку нових методів досліджень.

Прикладні дослідження - виявлення шляхів і способів застосування відкритих законів і явищ у природі в певній галузі або сфері виробництва.

Пріоритетний інноваційний продукт - інноваційний продукт, що належить до одного з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, затверджених Верховною Радою України.

Пробний маркетинг - випуск на ринок невеликої партії нового товару перед початком його повномасштабного виробництва та реалізації для визначення реакції споживачів.

Продуктивні нововведення - постановка на виробництво нових виробів з поліпшеними якісними властивостями, що дає право виробникам обґрунтовано підвищувати ціну на них.

Продуцент інновації - виробник даної інновації.

Проекти дослідження і розвитку - проекти, зосереджені на науково-дослідній діяльності, розробленні програмних засобів опрацювання інформації, нових матеріалів, конструкцій тощо.

Промислові зразки - нове художнє та художньо-конструкторське вирішення виробів, коли досягається єдність технічних та естетичних властивостей, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

Промислові проекти - проекти, які спрямовані на випуск та продаж нових продуктів і пов’язані з будівництвом споруд, удоскона­ленням технологій, розширенням присутності на ринку та ін.

Роялті - авторський гонорар або винагорода, що сплачується окремим учасникам нововведення у формі періодичних відсоткових відрахувань з моменту випуску продукції, механізм розподілу прибутку від реалізації продукції. яку виготовлено на основі ліцензії або ноу-хау.

Стратегія - довгострокова модель розвитку організації, яка приймається для досягнення її стратегічних цілей і враховує обмеження внутрішнього та зовнішнього середовища.

Стратегія залежна розробляється для реалізації загальної стратегії стабілізації фірмами-субпідрядниками великих компаній, характер технологічних змін у цьому випадку залежить від політики «батьківських» фірм.

Стратегія захисту розробляється для реалізації загальної стратегії стабілізації, спрямована на утримання конкурентних позицій фірми на існуючих ринках, її дотримується більшість фірм, які уникають надмірного ризику.

Стратегія змішана використовується фірмами, корпораціями, які працюють у різних сферах бізнесу і на різних ринках.

Стратегія імітаційна використовується для реалізації загальної стратегії стабілізації фірмами, які не є піонерами у випуску на ринок певних нововведень, але залучилися до їх виробництва, придбавши у фірми-піонера ліцензію.

Стратегія наступу розробляється для реалізації загальної стратегії зростання, пов’язана з прагненням фірм досягти технічного та ринкового лідерства шляхом створення та впровадження нових продуктів.

Стратегія стабільності полягає у підтриманні існуючих розмірів підприємства і напрямів його ділової активності, дотримуються її фірми, що виготовляють продукцію із тривалим стабільним попитом

Стратегія традиційна використовується фірмами, які мають стійку ринкову позицію завдяки унікальності продукту, що є основою бізнесу.

Термін окупності нововведення - показник ефективності реалізації інноваційного проекту, визначений як період часу, що починається з досліджень і закінчується моментом, коли прибуток з продажу нововведення покриє всі затрати на НДДКР.

Техніко-технологічна база підприємства - це сукупність спеціалізованих знарядь, предметів та способів праці, за допомогою яких виробляються певні види однорідної продукції або надаються послуги, що задовольняють однорідні потреби.

Технічні (технологічні) нововведення - впровадження нового обладнання, нових технологій, які домірно змінюють або істотно покращують існуючий технологічний лад і ефективність.

Технологічний прорив - принципово нове вирішення проблеми нетрадиційним шляхом.

Технологічний розрив - періоди переходу від однієї технології до іншої на основі нових знань, різниці між стратегіями щодо використання науково-технічного потенціалу.

Технологія - результат інтелектуальної діяльності, сукупність систематизованих наукових знань, технічних, організаційних та інших рішень про перелік, строк, порядок та послідовність виконання операцій, процесу виробництва та реалізації і зберігання продукції, надання послуг.

Технопарк -  комплекс дослідних інститутів, лабораторій та підприємств, що створюються на заздалегідь підготовлених територіях з метою координації діяльності та співробітництва таких головних ланок, як наука, вища школа, державний сектор виробництва, приватні підприємства, місцеві та регіональні органи управління.

Технополіси - об’єднання наукових, інноваційних, науково-технічних парків і бізнес-інкубаторів на певній території з метою об’єднання зусиль і надання потужного імпульсу для економічного розвитку регіону.

Трансфер технологій - це передавання суб’єктам, які не є авторами технологічних новацій, права на їх використання через продаж ліцензій і надання інжинірингових послуг.

Управління нововведеннями - нові підходи та методи щодо організації управління, реформування системи управління в цілях адаптації до ринкових умов.

Фундаментальні дослідження - розробка гіпотез, концепцій, теорій у певних галузях наукової діяльності, котрі є основою для створення нових або удосконалення існуючих виробів, матеріалів, технологій.

 

ГОЛОВНА                 

 

ЗМІСТ