СЛОВНИК ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ, ТЕРМІНІВ

 

Стандартизація –

діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних або можливих задач з метою досягнення оптимального ступеня упорядкування деякою мірою відповідності продукції, процесів і послуг їхньому функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприяння науково-технічному співробітництву.

 

Стандарт –

нормативний документ, створений на основі консенсусу та ухвалений визнаним органом, що встановлює, для загального і багаторазового користування, правила, настановні вказівки або характеристики різного виду діяльності чи її результатів і який б спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній сфері та доступним широкому колу користувачів.

 

Взаємозамінність –

це здатність виробу, процесу чи послуги, бути використаним замість іншого для задоволення тих самих потреб.

Метрологічне забезпечення –

 

встановлення і застосування наукових і організаційних основ, технічних засобів, правил і норм, необхідних для досягнення єдності і необхідної точності вимірів.

Розмір –

числове значення лінійної величини (діаметр, довжина, висота та т.і.)

Номінальний розмір –

це розмір, відносно якого визначають відхили, він однакове для отвору та валу, що утворюють  з’єднання.

Дійсний розмір –

це розмір деталі, що виготовлена та її вимірюють з допустимою похибкою.

Граничні розміри –

два гранично допустимих розміра, між якими знаходиться або яким може дорівнювати дійсний розмір.

Допуск –

це інтервал, в межах якого повинен знаходиться дійсний розмір придатних деталей.

Граничні відхили –

алгебраїчна різниця між граничним та номінальним розмірами.

Верхній відхил

ES, es –

 

алгебраїчна різниця між найбільшим граничним та номінальним розмірами.

Нижній відхил EI, ei –

алгебраїчна різниця між найменьшим граничним та номінальним розмірами.

Посадки в системі отвору –

 

посадки, у яких різні зазори і натяги виходять з'єднанням різних валів з основним отвором, що має нижнє відхилення рівне нулю.

Посадки в системі валу –

 

посадки, у яких різні зазори і натяги виходять з'єднанням різних отворів з основним валом, що має верхнє відхилення рівне нулю.

Точність форми –

характеризується відхилами форми дійсної поверхні (або профілю) від форми номінальної поверхні (або профілю), заданої креслеником.

Реальна поверхня –

це поверхня, виготовленої деталі, що обмежує деталь і відокремлює її від навколишнього середовища.

Номінальна

 поверхня –

 

це ідеальна поверхня, форма якої задана креслеником або іншою технічною документацією.

Овальність –

відхил від круглости, при якому реальний профіль поперечного переріза являє собою овалоподібную фігуру, найбільший і найменший діаметри якої знаходяться у взаємноперпендикулярних напрямках. За значення овальності приймають напіврізниця між найбільшим і найменшим діаметрами перетину.

Огранювання –

відхил від круглоти, при якому реальний профіль поперечного переріза являють собою багатогранну фігуру, обкреслену відрізками дуг з центрами кривизни в різних крапках.

Конусоподібність –

відхил профілю поздовжнього перерізу, при якому утворюючі прямолінійні, але не рівнобіжні один одному.

Бочкоподібність –

відхил профілю поздовжнього перерізу, при якому утворюючі не прямолінійні і діаметри збільшуються від країв до середини перерізу.

Конусоподібність –

відхил профілю поздовжнього перерізу, при якому утворюючі прямолінійні, але не рівнобіжні один одному.

Сідлоподібність (дифузор,

корсетна) –

 

 

відхил профілю поздовжнього перерізу, при якому утворюючі не прямолінійні і діаметри зменшуються від країв до середини перерізу.

Метрологія –

наука про вимірювання.

Контроль –

окремий випадок виміру, при якому встановлюють, чи відповідають значення фізичних величин граничним значенням, що допускаються.

Абсолютна похибка вимірювального  приладу Δп –

 

 

це різниця між показанням приладу і дійсним значенням вимірюваної величини.

Відносна похибка вимірювального приладу δп –

 

 

це відношення абсолютної погрішності вимірювального приладу до дійсного значення вимірюваної величини.

Систематична похибка –

 

складова похибки вимірів, що залишається постійною або закономірно змінюється при повторних вимірах однієї і тієї ж величини.

Випадкова похибка –

складова похибки виміру, що змінюється випадковим образом при повторних вимірах однієї і тієї ж величини.

Точність виміру –

це ширина інтервалу, у якому знаходиться значення вимірюваної величини з прийнятою довірчою імовірністю.

Зовнішній діаметр різьби  d(D) –

 

діаметр уявлюваного циліндра, описаного відносно до вершин зовнішньої різьби або западинам внутрішньої різьби.

Внутрішній діаметр різьби d1(D1) –

 

діаметр уявлюваного циліндра, уписаного відносно до западин зовнішньої або вершинам внутрішньої різьби.

Середній діаметр різьби d2 (D2) –

 

діаметр уявлюваного співвісного з різьбою циліндра, що утворить який перетинає профіль різьби в крапках, де ширина канавки дорівнює половині номінального її кроку.

Крок різьби Р –

відстань між сусідніми однойменними сторонами профілю, обмірювана в напрямку, рівнобіжному осі різьби на відстані від цієї осі, рівній половині середнього діаметра.

Приведений середній діаметр різьби –

 

це середній діаметр теоретичної різьби, що згвинчується з дійсною різьбою без зазору і без натягу.

Контроль якості продукції –

 

це перевірка відповідності показників якості продукції встановленим вимогам.

Контроль технологічного процесу –

 

 

це перевірка відповідності характеристик, режимів та інших показників технологічного процесу встановленим вимогам.

Консенсус –

 

загальна згода, що характеризується відсутністю серйозних заперечень по істотних питаннях у більшості зацікавлених сторін яке є процесом прагнення врахувати думки всіх сторін досягти згоди по суперечливих питаннях

Технічний

регламент –  

 

нормативно-правовий акт, прийнятий органом державної влади, що встановлює технічні вимоги до продукції, процесам або послугам безпосередньо або через посилання на стандарти або відтворює їхній зміст.

Регулювання технологічного процесу –

 

 

 

це контроль якості виробу в процесі виробництва, по результатах якого вносять необхідні корективи у технологічний процес.

Сертифікація –

це процедура, що письмово підтверджує відповідність якості продукції стандартам або іншій нормативній документації.