1. Види і недоліки традиційних систем акумуляції енергії
При
добовій і сезонній нерівномірності вироблення електроенергії значна економія
традиційних енергоносіїв може бути досягнута шляхом акумуляції енергії,
вироблюваної в періоди її мінімального вжитку. Особливо важливо мати системи, що
запасають енергію про запас, при експлуатації установок з нерегулярним
виробництвом протягом доби або триваліших періодів - вітрових,
приливних,
сонячних.
Проблема не вирішується із застосуванням електроакумуляторів
- вони дуже дорогі, громіздкі і мають малу ємкість. Ми вже розглядали
гідроакумулюючі
станції,
що дозволяють повернути в енергосистему в години піків до 70% енергії, запасеної
в години мінімуму вжитку. Проте будівництво ГАЕС доцільне в місцевостях з
гористим рельєфом, де поруч розташовані зручні ділянки для верхнього і нижнього
водоймищ. Таких ділянок на рівнинній території України
мало.
Теплова
енергія може акумулюватися речовинами,
які при нагріві міняють свій агрегатний стан,
структуру
або хімічний склад,
споживаючи або виділяючи при цьому теплоту. Наприклад, кристалічний сульфат
натрію,
якщо до нього при температурі 32,3°С підводиться теплота, втрачає воду, що
входить до складу кристалів:
Na2SO4. → Na2SO4 + 10H2O.
Цей процес дегідратації
супроводжується поглинанням великої кількості теплоти, яка може знову виділитися
при зворотній реакції.
Частково проблема вжитку надлишкової електроенергії вирішується з розвитком енергоємних виробництв (наприклад, електрометалургійних), що працюють на повну потужність в години провалу навантаження енергосистеми.
