Метод вимірювань — сукупність прийомів використання принципів і засобів вимірювань. Залежно від способу отримання результатів вимірювання підрозділяють на прямі і непрямі.

Прямими називають вимірювання, при яких значення величини знаходять безпосередньо з дослідних даних, наприклад вимірювання струму амперметром, напруги — вольтметром, потужності — ватметром.

Рис. 2.1 - Вимірювання сили струму та напруги вимірювальними приладами.

 

Непрямими називають вимірювання, при яких значення величини знаходять на підставі відомої залежності між цією величиною і величинами, що піддаються прямим вимірюванням. Приклади непрямих вимірювань — це визначення опору ланцюга або потужності по зміряному струму і напрузі.

Метод безпосередньої оцінки полягає в тому, що значення величини визначають безпосередньо за допомогою вимірювального  приладу прямої дії. При використанні  цього методу у вимірювальному приладі відбувається пряме перетворення величини, що вимірюється (від входу до виходу). Приклади застосування методу безпосередньої оцінки — це вимірювання струму і напруги за допомогою електромеханічних амперметрів і вольтметрів (без застосування зворотного зв'язку).

Метод порівняння з еталоном (метод порівняння) полягає в тому, що величину, що вимірюється, порівнюють з величиною, відтворною мірою. При використанні цього методу в процесі вимірювань безпосередньо бере участь міра величини, що вимірюється. Прикладом методу порівняння є вимірювання опору за допомогою моста. Різновидами методу порівняння є методи зіставлення, диференціальний, нульовий, заміщення і збігів. При вимірюванні методом зіставлень величина, що вимірюється, і величина, відтворна мірою, одночасно впливають на прилад порівняння, за допомогою якого встановлюється співвідношення між ними. При диференціальному методі на вимірювальний прилад впливає різниця величини, що вимірюється, і відомої величини, відтворною мірою. Нульовий метод — метод порівняння з мірою, при якому результуючий ефект дії величин (що виміряється і відтворною мірою) на прилад порівняння доводять до нуля. Якщо величину, що вимірюється, заміщають відомою величиною, відтворною мірою, такий метод вимірювання називають методом заміщення. Метод збігів полягає в тому, що різниця між величиною, що вимірюється, і величиною, відтворною мірою, вимірюють, використовуючи збіги відміток шкал або періодичних сигналів. Найбільше розповсюдження цей метод отримав при вимірюванні неелектричних величин.

Одночасні вимірювання декількох однойменних величин називають сукупними вимірюваннями. Результат сукупних вимірювань знаходять рішенням відомих рівнянь, параметри яких одержують прямими вимірюваннями встановляючи ці величини.

Для знаходження залежності між двома або декількома не однойменними величинами використовують сумісні вимірювання. Результати сумісних вимірювань знаходять за даними, отриманими прямими вимірюваннями цих величин.

В практиці вимірювань більше розповсюдження отримав метод безпосередньої оцінки, як більш простий і який не вимагає великих витрат. Метод порівняння з мірою дозволяє виконувати вимірювання з меншими погрішностями (в порівнянні з методом безпосередньої оцінки), але для його здійснення необхідні великі витрати.