Page 22 - МНД_ЛЗ

З часом у дослідника накопичуються різноманітні за формою та

змістом документи: конспекти, рукописи, картотеки, вирізки, фотог-

рафії, касети, дискети тощо, які в сукупності утворюють особистий

архів. Крім того, науковець має певну кількість книг, періодичних

видань, інших видів опублікованих документів, що складають його

особисту бібліотеку.

Ведення власного архіву є обов'язковим для науковця. Оскільки

обсяг інформаційних документів, використовуваних особисто, як

правило, великий, то ці матеріали треба відповідним чином організу-

вати. Інакше значно утруднюється пошук необхідної інформації,

знижується ефективність роботи.

Перед початком роботи з науковими матеріалами науковцю слід

завести робочий зошит-конспект. У ньому він може фіксувати вихідні

дані документа, записувати власні міркування з розглядуваного пи-

тання, ставити перед собою задачі і завдання для наступної роботи

тощо.

Кожен запис має бути пронумерований. Ще краще, коли парале-

льно з такими записами ведеться наукова база даних. Із сучасного

програмного забезпечення найпростішим, але досить ефективним для

цього є Microsoft Office Access.

2.2. Методичні вказівки до проведення заняття

Ті здобувачі, які мають практичні навички роботи з базою Mi-

crosoft Office Access або іншою, можуть самостійно створити базу да-

них літературних джерел. Для прикладу вона може включати наступ-

ні позиції (рис. 1):

– Номер ‒ номер того документу, який зафіксований дослідни-

ком у згаданому вище зошиті-конспекті;

– ПІБ ‒ прізвища та ініціали авторів;

22