ВСТУП
Галузь
тваринництва забезпечує населення країни такими важливими продуктами харчування
як молоко, м’ясо, яйця, постачає промисловість деякими видами сировини. Оскільки
вказані потреби зростають, то необхідно здійснювати й постійний розвиток галузі
тваринництва.
Головна задача сільськогосподарського виробництва полягає в забезпеченні населення продуктами харчування. Але, як відомо, в останні роки у всіх галузях АПК, особливо у тваринництві, відбувається спад виробництва, зменшується поголів’я худоби й птиці, знижується їх продуктивність, втрачається генетичний фонд, зношуються й старіють основні фонди та технічна база.
Економічна
ситуація, що склалася в країні негативно вплинула на функціонування
тваринницьких підприємств. Створений диспаритет цін і собівартості продукції
ферми за рахунок різкого підвищення кошторису витрат на сільськогосподарську
техніку та обладнання, електроенергію, паливно-мастильні матеріали, корми та
ін., привів до падіння рівня продуктивності тварин і скорочення поголів’я. Деякі
господарства взагалі ліквідували тваринництво через їхню
збитковість.
Тваринництво як
сільськогосподарська галузь за організаційно-економічною структурою та
технологічними особливостями наближається до промислового виробництва –
цілорічні виробничі процеси, чітка ритмічність роботи, визначений заздалегідь
розпорядок дня на тваринницькому підприємстві, постійний штат обслуговуючого
персоналу, стаціонарне обладнання, до того ж переважно електрифіковане. Все це
свідчить про великі потенційні можливості галузі.
Сучасні тенденції розвитку
тваринництва спричинили потребу впровадження системи раціональних принципів
виробництва, появу нових функціональних його особливостей, які полягають в тому,
що комплекти машин та обладнання формують відповідно до технологій утримання
тварин, виробництва й зберігання кормів, включаючи засоби механізації
транспортно-перевалочних і допоміжних робіт, а також засоби автоматизованого
контролю та управління технологічними процесами.
Стосовно механізації малих
тваринницьких підприємств особливої важливості набуває підвищення економічності
машин та обладнання, здешевлення їх проектування і виробництва, використання
стандартних та уніфікованих вузлів і деталей, зниження маси і зменшення
габаритів машини, потужності привода. Такий підхід сприятиме підвищенню якості
сільськогосподарської техніки, інтенсифікації виробничих процесів і зниженню
собівартості продукції тваринництва. Вирішення перелічених завдань і вимог
можливе лише на основі спеціальних знань.
Дисципліна „
Механізація технологічних процесів ” є однією з профілюючих, які забезпечують
формування комплексу необхідних знань та вмінь у процесі підготовки фахівців за
напрямом 6.100101 “Енергетика та електротехнічні системи в
агропромисловому комплексі ” у аграрних вищих навчальних закладах.
Метою вивчення дисципліни є
набуття знань про будову, принципи роботи, основи теорії і методи розрахунку
машин та обладнання для тваринництва з урахуванням агрозоотехнічних,
санітарно-ветеринарних, екологічних та техніко-економічних вимог і умов їх
роботи.
Як результат вивчення дисципліни
студенти повинні:
·
знати
будову, робочі процеси і регулювання наявних машин та обладнання, варіанти
технічних рішень, що можуть бути застосовані для виконання механізованих
операцій, методи обґрунтування і розрахунку параметрів технологій та визначення
конструктивних параметрів і режимів роботи машин, критерії оцінювання
ефективності роботи фермської техніки, правила експлуатації та обслуговування
машин, принципи ресурсозбереження, головні напрямки і тенденції розвитку
механізації тваринництва;
·
уміти
самостійно освоювати конструкції і робочі процеси нової фермської техніки,
обґрунтовувати ресурсозберігаючі конструктивно-функціональні схеми удосконалених
та нових технічних рішень, виконувати розрахунки їх робочих органів, вузлів,
механізмів і машин загалом для механізації виробничих процесів у тваринництві,
здійснювати технологічне налагоджування машин і обладнання на заданий режим
роботи, діагностувати їх технічний стан і усувати можливі
несправності.