Машиновикористання в тваринництві

До інженерно-технічних працівників тваринницьких підприємств та служб, їх матеріально-технічного забезпечення висувають високі вимоги щодо їхніх ділових якостей, оскільки в сучасних умовах здійснювати управління виробництвом можуть кваліфіковані спеціалісти, які добре орієнтуються в питаннях технології, механізації й автоматизації, організації та економіки. Від знань і організаторських здібностей, а також уміння спеціалістів вести виробництво на сучасній науково-технічній основі залежать своєчасність та рівень виконання запланованих завдань, ефективне використання наявних ресурсів і, нарешті, рентабельність тваринництва.
Права і обов'язки інженерно-технічних працівників та їх функції визначаються посадовими інструкціями, які розробляються безпосередньо в господарстві, або ж трудовою угодою (контрактом), що укладається між господарством і відповідним спеціалістом. Проекти цих документів розглядаються на виробничих нарадах підприємства, а потім затверджуються його керівником.
Зазначені документи стосовно основних спеціалістів ІТС тваринницьких ферм і комплексів включають такі розділи: загальні положення, посадові обов'язки, права та відповідальність. У цих документах відображаються особливості організації виробництва, роботи і управління в конкретному господарстві; враховуються новітні досягнення науково-технічного прогресу в напрямах технології, індустріалізації та економіки тваринництва.
У першому розділі визначають рівень спеціальної підготовки (кваліфікаційні вимоги), необхідні для виконання обов'язків, що покладаються на того чи іншого спеціаліста, а також вимоги до практичного стажу роботи. Другий розділ передбачає обов'язки спеціаліста, які забезпечують досягнення високих виробничих показників, підвищення кваліфікації й організації навчання підлеглих, виконання ними правил техніки безпеки та виробничої санітарії.
У третьому розділі наводиться перелік прав спеціаліста. Залежно від його рівня вони можуть стосуватися планування розвитку і керування підприємством, технології та матеріально-технічного забезпечення виробництва продукції тваринництва, її переробки, зберігання й збуту, питань оплати праці, матеріального та морального заохочення тощо. У четвертому розділі вказується ступінь відповідальності того чи іншого спеціаліста у разі порушення трудової дисципліни, правил охорони праці, виробничої санітарної й протипожежної безпеки; за матеріальні та моральні збитки, понесені в результаті неправильного рішення або недбалого відношення до своїх обов'язків, навколишнього середовища чи ставлення до співробітників.
У випадках виробничої потреби окремі обов'язки, права і відповідальність можуть бути перерозподілені наказом керівника господарства між відповідними інженерно-технічними працівниками. При недостатніх обсягах робіт функції деяких працівників можуть суміщатися.
Наведемо приклади посадових інструкцій основних інженерно-технічних працівників тваринницьких підприємств.

 Головний інженер господарства здійснює керівництво комплексним технічним розвитком (механізація, електрифікація, автоматизація, водо- і теплозабезпечення) виробництва, організовує високоефективне використання усіх машин та обладнання в господарстві, їх технічне обслуговування і ремонт. За дорученням керівника головний інженер може бути представником господарства з питань матеріально-технічного забезпечення в інших організаціях.
Заходи та рішення по МТЗ сільськогосподарського виробництва, розроблені головним інженером і затверджені керівником (правління), є обов'язковими до виконання керівниками й спеціалістами відповідних підрозділів господарства.
До обов'язків головного інженера входить участь у розгляді проектів, поточному нагляді за будівництвом або ремонтом, прийманні новозбудованих чи відремонтованих об'єктів, розробці перспективних, річних та оперативних планів (придбання технологічного обладнання і матеріалів, питання економії матеріально-енергетичних ресурсів, організації й контролю зберігання машин та обладнання тощо). Він має право: давати вказівки спеціалістам господарства і керівникам виробничих підрозділів стосовно рішень механізації та автоматизації технологічних процесів; забороняти експлуатацію машин і механізмів, що потребують технічного обслуговування чи ремонту; призупиняти й бракувати роботи з технічного обслуговування та ремонту, якщо вони виконані недоброякісно, і вимагати їх переробки; не приймати з ремонту технологічне обладнання, що не відповідає вимогам технічної експлуатації; подавати пропозиції щодо підбору, використанню і звільненню кадрів цеху МТЗ, а також усувати від роботи осіб, які не мають відповідних кваліфікаційних посвідчень.
Головний інженер несе відповідальність за рівень розробки і виконання планів з механізації та автоматизації виробничих процесів; за організацію раціональної експлуатації наявних засобів механізації, їх готовність до своєчасного і високоякісного виконання робіт; впровадження передової технології виробництва сільськогосподарської продукції, а також досягнень науки та передового досвіду. Він відповідає за своєчасне складання і виконання графіків технічного обслуговування і ремонту обладнання, заявок на придбання нових машин, проведення техніко-економічного аналізу використання засобів механізації, а також економне використання ресурсів. Він же є відповідальним за дотримання підпорядкованими йому інженерно-технічними працівниками правил техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежного захисту та охорони природи.
Головному інженеру підпорядковані всі інженерно-технічні працівники господарства, які займаються питаннями механізації, електрифікації, автоматизації й теплофікації виробництва та допоміжних служб, а також транспортного забезпечення, технічного обслуговування і ремонту машин та обладнання.
Інженер-енергетик здійснює керівництво забезпеченням та раціональним використанням ресурсів (електро-, тепло-, повітропостачання, вентиляція, газова та холодильна служби). Він організовує експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт електромереж, електрообладнання, мереж газо- та теплофікації, теплоенергетичного обладнання, контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматизації (КІПіА).
У підпорядкуванні інженера-енергетика знаходяться всі інженерно-технічні працівники служб ресурсозабезпечення.
Інженер (механік) з механізації тваринництва підпорядкований головному інженеру господарства, організовує роботу по механізації та автоматизації виробничих процесів безпосередньо на тваринницьких об'єктах, забезпечує раціональне високоефективне використання машин та обладнання, їх своєчасне та якісне обслуговування і постійну технічну готовність. Крім того, він повинен забезпечувати раціональне використання матеріально-енергетичних та трудових ресурсів у тваринництві; розробляти і подавати на затвердження головному інженеру графіки проведення технічного обслуговування фермського обладнання; організовувати й контролювати правильне зберігання техніки; своєчасно провадити інструктаж з техніки безпеки і протипожежного захисту; дбати про підвищення кваліфікації персоналу, який обслуговує засоби механізації.
Інженер має право: давати вказівки керівникам і спеціалістам виробничих підрозділів, операторам технологічного обладнання, а також підпорядкованим йому працівникам (майстри-наладчики, механізатори, слюсарі) з питань ефективного використання засобів механізації; забороняти експлуатацію машин і обладнання, які за своїм станом потребують технічного обслуговування, ремонту або загрожують безпеці працюючих чи тварин, забруднюють навколишнє середовище; не допускати або усувати від роботи осіб, які не мають кваліфікаційних посвідчень, не пройшли інструктаж чи порушують правила охорони праці.
Він несе відповідальність за: чітке дотримання підпорядкованими йому особами встановленого на фермі розпорядку дня; проведення розроблених заходів щодо механізації та автоматизації виробничих процесів у тваринництві і забезпечення технічної готовності, а також високоефективне використання технологічного обладнання; своєчасне складання обґрунтованих замовлень на технічне оснащення, запасні частини та експлуатаційні матеріали; якісне технічне обслуговування та усунення несправностей машин та обладнання; впровадження досягнень науки та передового досвіду, раціональну організацію праці й стан трудової дисципліни підпорядкованих працівників.
Майстер-наладчик тваринницького підприємства є організатором і безпосереднім виконавцем основних робіт з експлуатації, технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання ферм та комплексів. У своїй практичній діяльності він керується виробничими завданнями та робочими планами, графіками технічного обслуговування технологічного обладнання, вказівками керівника тваринницького підприємства (завідуючого фермою), розпорядженнями інженера з механізації тваринництва, а також технічними документами з експлуатації, технічного обслуговування і ремонту машин.
Безпосередньо майстру-наладчику підпорядковуються механізатори, слюсарі по технічній експлуатації і ремонту фермської техніки, слюсар-електрик. Майстер-наладчик повинен: сумісно з інженером по механізації тваринництва розробляти пропозиції щодо розвитку механізації та автоматизації галузі, плани й заходи з технічного обслуговування і ремонту машин та обладнання; організовувати роботу механізаторів і слюсарів, які обслуговують фермську техніку відповідно до встановлених режимів її експлуатації та умов ремонту. Він жещоденно видає наряди підпорядкованим йому працівникам, веде облік витрат робочого часу, а також контролює якість роботи слюсарів-наладчиків при проведенні профілактичних та ремонтних заходів; бере участь спільно із слюсарями-наладчиками в проведенні позапланових ремонтів, в регулюванні та налагоджуванні механізмів.
Таким чином, спеціалісти ІТС господарства беруть безпосередню участь в оперативному керуванні технологічними процесами виробництва.
Оперативне ж керування — це сукупність функцій з організації самого виробництва та роботи трудових ресурсів, спрямованих на реалізацію поточних і перспективних планів та рішень. До функцій оперативного управління належать: розробка, коригування і доведення до безпосередніх виконавців планів та завдань — підбір, розстановка і координація роботи виконавців на робочих місцях, забезпечення їх необхідними засобами праці; постійний контроль за процесом виробництва, своєчасне прийняття рішень та організація заходів щодо усунення причин, які порушують нормальний процес виробництва.
Для прийняття раціональних і конкретних рішень з багатьох питань в умовах дефіциту часу необхідно нагромаджувати і аналізувати великий обсяг різнопланової оперативної й довідкової інформації. Застосування сучасних автоматизованих (комп'ютерних) систем збирання та переробки інформації на основі економіко-математичних методів значною мірою полегшує і оптимізує виконання вказаних завдань.

Управління молочною фермою на прикладі корпорації "Агро-Союз" Дніпропетровська область