ІНЖЕНЕРНА МЕХАНІКА

ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

 

Методичні вказівки до практичної роботи №9

 

Мета роботи: Знайомство з основними вимогами стандартів ЄСКД, з вимогами оформлень текстових документів за ГОСТ 2.106-96, до оформлень частин пояснювальної записки по формах 5 і 5а, які мають основний напис по формах 2 і 2а ГОСТ 2.104-2006.

 

1 ВКАЗІВКИ З САМОПІДГОТОВКИ ДО РОБОТИ

1.1 Завдання для самостійної підготовки

Під час підготовки до практичного заняття проробити матеріали лекції „Основи оформлень текстових документів“, переглянути та засвоїти основні положення рекомендованої навчальної літератури.

Ознайомитись з правилами позначення документів згідно ГОСТ 2.106-96, ГОСТ 2.104-2006.

Користуючись літературними посібниками і Держстандартами на оформлення текстових документів, ознайомитись з правилами написання розділів пояснювальної записки, оформлення рисунків, таблиць, формул.

Крім того, вміти складати кінематичні схеми різноманітних видів механічних приводів, користуючись зображеннями умовних позначень елементів кінематичних схем згідно з ГОСТ 2.770-68.

Ознайомитись з вимогами до текстових документів технічної документації на прикладі оформлення розділів пояснювальної записки технічного проєкту.

1.2 Питання для самопідготовки

1.2.1 Основні вимоги до текстових документів.

1.2.2 Правила оформлення рисунків.

1.2.3 Правила оформлення таблиць, формул.

 

 

1.3 Рекомендована література

1. Деталі машин [Текст] : підручник : затверджено МОН України / А. В. Міняйло [та ін.]. - К. : Агроосвіта, 2013. - 448 с.

2. Павлище В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин: Підручник. – Афіша. – С. 560. – ISBN 966-8013-58-1.

3. Проектування привода транспортера в САПР КОМПАС. Курсове проектування з інженерної механіки (деталей машин): навч. посіб. / Укл. О.О. Дереза, С. М. Коломієць. – Мелітополь: ВПЦ «Люкс», 2019. – 197с.

 

2 ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОБОТИ

2.1 Програма роботи

– Оформити текстову частину проєкту згідно ГОСТ 2.106-96.

– Виконати рисунки відповідно до вимог стандартів ЄСКД і СПДС.

– Оформити перелік літературних джерел відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.

– Зробити висновок.

Скласти звіт та захистити роботу.

2.2 Оснащення робочого місця

2.2.1 Методичні вказівки.

2.2.2 Навчальна та наукова література.

2.3 Теоретичні відомості

Пояснювальна записка (ПЗ) є текстовим конструкторським документом і повинна оформлятися відповідно до ГОСТ 2.106-96. Текст пояснювальної записки повинен бути набраний на комп'ютері та роздрукований на принтері.

Текст ПЗ виконують комп'ютерним способом шрифтом Times New Roman з вирівнюванням по ширині сторінки. Міжстроковий інтервал – 1,5. Розмір шрифту – 14 пт. Текст ПЗ слід друкувати, додержуючись такої ширини полів: верхнє, ліве і нижнє – не менше 20 мм, праве не менше 10 мм.

Зміст записки розділяється на розділи і пункти. Розділи повинні мати порядкові номери, що позначаються арабськими цифрами.

Нумерація пунктів має бути в межах кожного розділу. Номер пункту повинен складатися з номера розділу і пункту, розділених крапкою.

Текст документа повинен бути стислим, чітким і не допускати різних тлумачень, у ньому повинні використовуватися терміни, загальноприйняті в науково-технічній літературі. Перед позначенням параметра слід давати його пояснення (“діаметр вала d”). Числа з одиницями виміру записують цифрами, а без одиниць – словами, наприклад, “тиск 100 Па”, “розрахунки виконані два рази”.

У тексті документу не дозволяється:

- користуватися скороченими позначеннями фізичних величин, якщо вони записуються без цифр;

- використовувати скорочення слів, крім тих, що встановлені стандартами;

- користуватися математичними знаками без цифр, такими, як <, >, =, N, %;

- використовувати індекси стандартів (ГОСТ, ОСТ та інші) без реєстраційного номера.

Структурні елементи "АНОТАЦІЯ", “РЕФЕРАТ”, “ЗМІСТ”, ”ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ”, “ВСТУП”, ”ВИСНОВКИ”, ”РЕКОМЕНДАЦІЇ”, ”ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ” не нумерують.

Заголовки структурних елементів роботи і заголовки розділів слід розташовувати посеред рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці не підкреслюючи. Кожний розділ починається з нової сторінки (ДСТУ 3008- 95) [3]. Не допускається розміщувати найменування розділу, підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після нього розташований лише один рядок тексту. Підрозділи повинні мати нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номерів розділу і підрозділу, розділених крапкою. В кінці номера підрозділу крапки не ставляться. Розділи, як і підрозділи, можуть складатися з одного або декількох пунктів.

 

Завдання та вихідні дані для розрахунків

ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТОВИХ ДОКУМЕНТІВ

1 Правила виконання пояснювальної записки

Пояснювальна записка оформляється у виді папки зі скріпленими документами. Всі документи (пояснювальна записка, кресленики, специфікації й ін.) повинні мати позначення згідно з вимогами ГОСТ 2.201-80.

Основна частина пояснювальної записки, починаючи зі змісту, повинна розташовуватися на листах формату А4, оформлених відповідно до ГОСТ 2.106-96 по формах 5 і 5а, які мають основний напис по формах 2 і 2а ГОСТ 2.104-96.

Пояснювальна записка оформлюється згідно з чинними відповідними методичними вказівками кафедри і повинна включати в себе всі вказані на бланку завдання розділи, як описового так і розрахункового характеру.

В розрахунковій частині записки повинні бути приведені всі необхідні розрахунки з поясненням, викреслені ескізи деталей і розрахункові схеми з проставленими зовнішніми силами, епюрами внутрішніх силових факторів і всіх розмірів, що використовуються в розрахунку. Проміжних обчислювальних операцій не повинно бути. При виборі того чи іншого параметра треба обов’язково приводити посилання на літературне джерело його вибору відповідно до списку літератури, який належним чином оформлений наводиться у кінці записки.

Кожний розділ пояснювальної записки, у якому приводяться розрахунки, слід оформлювати у такому порядку:

-  номер і найменування розділу;

-  задача розрахунку;

-  вихідні дані;

-  розрахункова схема;

-  розрахунок;

-  ескізи елементів із зазначеними розмірами, що отримано в результаті виконаних розрахунків;

-  висновок по розділу.

Розділи повинні мати порядкові номери в межах усієї записки, позначені арабськими цифрами без крапки та записані з абзацу. Номер підрозділу складається з номерів розділу і підрозділу, розділених крапкою. Підрозділи, можуть складатися з одного або декількох пунктів. Наприкінці номера підрозділу і пункту крапка не ставиться.

Всі технічні рішення, які приймаються студентом в процесі роботи (вибір матеріалу деталей, його термообробки, допустимих розрахункових напружень, конфігурації деталей, електродвигунів, муфт і т.п.), повинні бути обґрунтовані в тексті записки.

Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення приведеного тексту. Ілюстрації можуть бути розташовані як по тексту документа (можливо ближче до відповідних частин тексту), так і наприкінці його. Ілюстрації повинні бути виконані відповідно до вимог стандартів ЄСКД і СПДС.

Пояснювальна записка з дисципліни „Інженерна механіка (Деталі машин)“ повинна, як правило, включати в себе наступні ілюстрації:

- кінематичну схему привода;

- ескіз вибраного електродвигуна;

- кінематичну схему приводу з чисельними значеннями силових та кінематичних параметрів на його кожному валу;

- розрахункову схему передачі, що розраховується (зубчастої, черв'ячної, пасової, ланцюгової, тощо);

- ескіз елементів передач, що розраховані у відповідному розділі (зубчатих коліс, черв’яка, черв’ячного колеса, шківа пасової,  зірочки ланцюгової передачі);

- ескізне компонування редуктора;

- просторову схему привода з векторами сил, що діють в передачах;

- розрахункові схеми валів з епюрами напружень від дії силових факторів (згинаючих та обертаючих моментів);

- розрахункову схему вала для підбору підшипників;

- схему системи змащування редуктора;

- розрахункову схему шпонкового з’єднання;

- схему до розрахунку елементів муфти (при наявності розрахунку).

Таблиці застосовують для кращої наочності і зручності порівняння показників. Назва таблиці, при її наявності, повинна відбивати зміст таблиці, бути точною, стислою. Назву слід поміщати над таблицею.

При переносі частини таблиці на ту ж або інші сторінки назву поміщають тільки над першою частиною таблиці.

2 Оформлення рисунків. Розміщують рисунки в тексті або в додатках. В тексті рисунки розміщують симетрично до тексту після першого посилання на нього або на наступній сторінці, якщо на даній він не уміщується без повороту. На всі рисунки мають бути посилання за формою: “ ... на рисунку 3.5”, або в дужках по тексту (рисунок 3.6). Посилання на раніше наведений рисунок дають зі скороченням (див. рис. 1.4).

Кожен рисунок повинен мати номер і підпис, розташовані під рисунком по центру. Крапку в кінці не ставлять, знак переносу не використовують. Якщо найменування рисунка довге, то його продовжують у наступному рядку, починаючи від найменування. Між рисунком і текстом пропускають один рядок. Нумерують рисунки в межах розділів або в межах всього документа.

3 Оформлення таблиць. Таблицю розміщують симетрично до тексту після першого посилання на даній сторінці або на наступній, якщо на даній вона не уміщується і таким чином, щоб зручно було її розглядати без повороту або з поворотом на кут 90°. Таблиці у тексті пояснювальної записки набираються основним шрифтом, в деяких випадках розмір шрифту може бути зменшений до 10-12 пт. Підписи таблиць розташовуються над таблицею з вказанням її номеру і назви, вирівнявши по лівому краю таблиці.

4 Оформлення формул. Між формулою і текстом пропускають один рядок. Кожну формулу записують з нового рядка, симетрично до тексту, курсивом.

Умовні літерні позначення в формулі наводять в тексті або зразу ж під формулою. Для цього після формули ставлять кому і записують пояснення до кожного символу з нового рядка в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі, розділяючи крапкою з комою. Перший рядок повинен починатися з абзацу з слова “де” і без будь-якого знака після нього.

Всі формули нумерують в межах розділу арабськими числами. Номер вказують в круглих дужках з правої сторони, в кінці рядка, на рівні закінчення формули. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, розділених крапкою. Дозволяється виконувати нумерацію в межах всього документа.

5 Оформлення додатків. Кожен додаток необхідно починати з нової сторінки, вказуючи зверху посередині рядка слово “Додаток” і через пропуск – його позначення. Додатки позначають послідовно великими українськими буквами, за винятком букв Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Якщо додатків більше ніж букв, то продовжують позначати арабськими цифрами. Дозволяється позначати додатки латинськими буквами, за винятком букв I і O.

Кожен додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголовок, який записують посередині рядка малими літерами.

Сторінки додатків нумеруються, продовжуючи загальну нумерацію у пояснювальній записці. Всі додатки включають у зміст, вказуючи номер, заголовок і сторінки, з яких вони починаються.

7 Оформлення списку літератури. Список містить перелік літературних джерел, на які повинні бути обов’язкові посилання в тексті пояснювальної записки. Література (книги, статті, патенти, журнали) в загальний список записується в порядку посилання на неї в тексті. В даному переліку дається оформлений відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», перелік літературних джерел, які було використано в процесі виконання розрахунків, і на яку є посилання в тексті пояснювальної записки. Кожне джерело повинно бути вказано разом з видавництвом, роком видання, кількістю сторінок. Літературу записують мовою оригіналу. В списку кожне джерело записують з абзацу, нумерують арабськими цифрами, починаючи з одиниці.

Якщо у списку використаних джерел є посилання на Інтернет-сторінки, слід наводити і їх.

Пояснювальна записка обов’язково повинна завершуватися загальними висновками.

7 Висновки по розрахунку

При формулюванні загальних висновків по даному розрахунку потрібно коротко і чітко констатувати виконання всіх етапів розрахунку з зазначенням основних його результатів (наприклад, значення загального ККД, який двигун вибрано – його марка, передаточні відношення по ступінях – їх значення, тощо).

 

Контрольні запитання

1 Правила оформлення основної частини пояснювальної записки.

2 У якому порядку слід оформлювати кожний розділ пояснювальної записки?

3 Вимоги до способів виконання тексту пояснювальної записки.

4 Правила оформлення скорочення слів або найменувань у пояснювальній записці.

5 Правила нумерації та оформлення рисунків.

6 Правила нумерації та оформлення таблиць.

7 Правила нумерації та оформлення формул.

8 Правила нумерації та оформлення додатків.