8 ВИКОНАННЯ РОБОЧИХ КРЕСЛЕНИКІВ ДЕТАЛЕЙ РЕДУКТОРА

8.1 Основні правила оформлення робочого кресленика

Майбутні фахівці повинні виконувати всі графічні роботи відповідно до діючих державних стандартів України (ДСТУ), стандартів підприємства (СТП 2.1–2005) та системи міждержавних стандартів Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД).

Робочі кресленики (на підприємствах їх називають деталюванням) виконуються в прикладній програмі КОМПАС-График аналогічно складальним, але відрізняються від них кількома моментами.

Перш за все, у робочих креслениках використовують тільки три види розмірів:

а) виконавчі, за якими деталь виготовляється;

б) габаритні, якщо вони не збігаються з виконавчими;

в) транспортувальні, якщо деталь великогабаритна, а її безпечне переміщення потребує спеціальних вказівок.

Виконавчі розміри повинні мати допуски на виготовлення, для них зазвичай використовують буквено-цифрове позначення (вікно «Квалитет и поле допуска») відповідно до ЄСКД, а в круглих дужках записують числові відхилення від номінального розміру, як це показано на рис. 8.1 у застосуванні до правого посадкового місця вала під підшипник (на екрані це виділено кольором).

r.8.1.png

Рисунок 8.1 – Простановка числових відхилень від

номінального розміру

До того ж команда «Линейные размеры» має бути виконана таким чином, щоб одна з ділянок складеної деталі (наприклад, вала) залишалася без розміру, але обов’язково стояв замикальний розмір (звичайно габаритний), як того вимагають правила розрахунку розмірних ланцюгів. Перед числовими значеннями розмірів типу «Диаметральный размер» неодмінно повинен міститися значок діаметра Ø, а перед параметром «Радиальный размер» – латинська буква R. Користуючись інструментом «Угловые размеры», величини виражають у градусах, хвилинах і секундах, хоча таку градацію система робить за умовчуванням автоматично і це можна змінити. Якщо поряд з розміром необхідно подати додаткові вказівки, то їх вводять у падаючому вікні справа, яке відкривається натисненням кнопки «Текст» (рис. 8.2).

r.8.2.png

Рисунок 8.2 – Простановка додаткових вказівок поряд з розміром

По-друге, на робочому кресленику спеціальним знаком за ДСТУ 2.309-93 (з урахуванням зміни № 3), користуючись командою «Шероховатость» інструментальної панелі «Обозначения», обов’язково проставляють величини шорсткості основних оброблюваних поверхонь, а в правому верхньому кутку креслення має стояти символ непозначеної шорсткості (рис. 8.3). Його вводять з меню «Оформление → Неуказанная шероховатость → Задать», як правило, редагувати її розташування на кресленику не потрібно.

r.8.3.png

Рисунок 8.3 – Простановка шорсткості основних

оброблюваних поверхонь

По-третє, дуже часто робочий кресленик містить знаки, які вводять з меню «Допуск формы» на панелі «Обозначения». У цієї команди є власне підменю для формування й заповнення таблиці допуску форми, а також її прив’язки до контурів деталі. Цілком посильним виявляється самостійне опанування методики складання й заповнення її клітинок (рис. 8.4).

Позначення «База» з тієї самої інструментальної панелі мають бути розміщені на осях чи поверхнях, якщо існують посилання на допуски форми або технічні умови, і бажано робити це до введення таблиць з меню «Допуск формы». Тоді зручно користуватися командою «Таблица» на панелі інструментів «Свойства», розміщеній у нижній частині екрана, виконання цієї команди відбувається в напівавтоматичному режимі.

По-четверте, нижня середня графа основного напису (штампа) в обов’язковому порядку повинна містити відомості про матеріал, з якого виготовлятиметься деталь, але ця інформація автоматично передається з файлу тривимірної моделі деталі.

r.8.4.png

Рисунок 8.4 – Простановка знаків, які вводять з меню

«Допуск формы»

8.2 Розрахунок допусків форми і розташування поверхонь деталей

Допуски, які стосуються дотримання форми деталей, розташування їхньої поверхні, значною мірою залежать від розміру кожної й величини допуску на розмір [8, т. 1, с. 414].

Знак умовного зображення допуску форми завжди розміщують у лівій клітинці таблиці «Допуск формы». У наступній клітинці (найімовірніше середній) записують числове значення допуску (мм). У правій клітинці (якщо є потреба) розміщують буквене позначення бази (осі або поверхні), для якої задано допуск. Умовні позначення допусків форми і розташування поверхонь наведено в таблиці 8.1.

Таблиця 8.1 – Умовні позначення допусків форми та розташування поверхонь

t.8.1.png

ГОСТ 2.308-79 установлено такі правила нанесення на кресленнях деталей умовних позначень баз, допусків форми і розташування:

- якщо базою є поверхня, а не вісь, то зачернений трикутник повинний розташовуватися на достатній відстані від кінця розмірної лінії (рис. 8.5, а);

- якщо базою є вісь або площина симетрії, то зачернений трикутник розташовують наприкінці розмірної лінії (рис. 8.5, б);

- якщо немає необхідності призначати базу, замість зачерненого трикутника застосовують стрілку (рис. 8.5, в);

- якщо допуск відноситься до поверхні, а не до осі елемента, то стрілку розташовують на достатній відстані від кінця розмірної лінії (рис. 8.5, а, г);

- якщо ж допуск відноситься до осі або площини симетрії, то кінець сполучної лінії повинний збігатися з продовженням розмірної лінії (рис. 8.5, г).

r.8.5.png

а) базою є поверхня; б) базою є вісь або площина симетрії;

в, г) застосування стрілки замість бази

Рисунок 8.5 – Приклади нанесення на кресленнях деталей умовних позначень баз, допусків форми і розташування поверхонь

У застосуванні до валів і шпонкових отворів варіанти визначення деяких допусків форми і розташування поверхонь наведено в табл. 8.2, 8.3, 8.4.

Ступінь точності співвісності і перпендикулярності циліндричної поверхні під зубчасте колесо можна приблизно приймати на рівні ступеня точності зубчастої передачі.

Таблиця 8.2 – Величини допусків розмірів за квалітетом

У мкм

Інтервал розміру деталі, мм	Квалітет
Інтервал розміру деталі, мм	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17
3…6	2	4	5	8	12	18	30	48	75	120	180	300	430	750	1200
6…10	2	4	6	9	15	22	36	58	90	150	220	360	580	900	1500
10…18	3	5	8	11	18	27	43	70	110	180	270	430	700	1100	1800
18…30	4	6	9	13	21	33	52	84	130	210	330	520	840	1300	2100
30…50	4	7	11	16	25	39	62	100	160	250	390	620	1000	1600	2500
50…80	5	8	13	19	30	46	74	120	190	300	460	740	1200	1900	3000
80…120	6	10	15	22	35	54	87	140	220	350	540	870	1400	2200	3500
120…180	8	12	18	25	40	63	100	160	250	400	630	1000	1600	2500	4000
180…250	10	14	20	29	46	72	115	185	290	460	720	1150	1850	2900	4600
250…315	12	16	23	32	52	81	130	210	320	520	810	1300	2100	3200	5200
315…400	13	18	25	36	57	89	140	230	360	570	890	1400	2300	3600	5700
400…500	15	20	27	40	63	97	155	250	400	630	970	1550	2500	4000	6300

Таблиця 8.3 – Величини допусків за ступенем точності співвісності

У мкм

Інтервал розміру деталі, мм	Ступінь точності співвісності
Інтервал розміру деталі, мм	5	6	7	8	9
18…30	10	16	25	40	60
30…50	12	20	30	50	80
50…120	16	25	40	60	100
120…250	20	30	50	80	120
250…400	25	40	60	100	160

Таблиця 8.4 – Величини допусків за ступенем точності перпендикулярності

У мкм

Інтервал розміру деталі, мм	Ступінь точності перпендикулярності
Інтервал розміру деталі, мм	5	6	7	8	9
16…25	4	6	10	16	25
25…40	5	8	12	20	30
40…63	6	10	16	25	40
63…100	8	12	20	30	50
100…160	10	16	25	40	80
160…250	13	20	32	50	90
250…400	16	25	40	60	100

Питання для самоконтролю

1 Назвіть основні типи розмірів, що наносяться на робочих креслениках.

2 За допомогою якої операції виконують виносний елемент на кресленику?

3 Чи повинні розміри на робочих креслениках мати допуски на виготовлення складальної одиниці?

4 Які допуски стосовно форми деталі позначають на робочих креслениках?

5 Яким чином встановлюють шорсткість поверхні деталі, на кресленику якої не стоїть відповідний знак?

6 Які вимоги ставлять до зображень деталі на робочому кресленні?

7 Назвати місце розміщення й послідовність запису технічних вимог на робочому кресленні деталі.

8 Які є параметри оцінки шорсткості поверхні деталі?

9 Якими знаками позначають шорсткість поверхні деталі? Навести приклади застосування їх.

10 Як визначити масу деталі, зображеної на робочому кресленику?