ВСТУП
Сучасні підприємства машинобудування оснащені дорогим і різноманітним устаткуванням, установками, роботизованими комплексами, транспортними засобами й іншими видами основних фондів. У процесі роботи вони втрачають свої робочі якості головним чином через зношування і руйнування окремих деталей, тому знижуються точність, потужність, продуктивність та інші параметри.
Рис. 1. Машинобудівна промисловість
України.
Для компенсації зношування й підтримки устаткування в нормальному працездатному стані потрібні системне технічне
обслуговування й
виконання ремонтних
робіт, а також
проведення заходів щодо технічної
діагностики.
Технічним обслуговуванням називають комплекс
операцій, спрямованих на підтримку працездатності або справності устаткування
під час його використання за призначенням, очікування, зберігання й транспортування.
Ремонт — це
комплекс операцій з відновлення справності, працездатності або ресурсу устаткування чи його складових.
Спрацювання устаткування в процесі його
експлуатації й нераціональна організація технічного обслуговування та ремонту призводять до збільшення простоїв
в ремонті, до погіршення якості обробки й зростання браку, а також до збільшення
витрат на
ремонт.
Про значення поліпшення організації збереження й
ремонту устаткування свідчать такі показники: річні витрати на ремонт і технічне
обслуговування устаткування на підприємствах становлять 10—25 % його первісної
вартості, а їхня
частка в собівартості продукції сягає 6—8 %.
Кількість ремонтників коливається в межах 20—30
% від загальної кількості допоміжних робітників.
Основними завданнями організації планування ремонтної служби підприємства є:
— збереження устаткування в працездатному,
технічно справному стані, що забезпечує його високу продуктивність і безперервну
роботу;
— скорочення часу й витрат на обслуговування та всі види
ремонтів.
Вирішення таких завдань вимагає організації правильної експлуатації обслуговування, своєчасного проведення необхідного ремонту, а також модернізації устаткування.