Шар мастила, що вводиться між поверхнями, що труться, підвищує зносостійкість дотичних дета­лей: мастильна речовина, потрапляючи між двома поверхнями, що труться (рухаються одна за іншою), заповнює їх нерівності і виключає безпосереднє зіткнення, зменшує тертя, знос, небезпеку заїдання, нагрів і корозію.

1 – корпус редукційного клапана; 2 – редукційний клапан; 3 – шестерня ведуча нагнітаючої секції; 4 – шестерня ведена нагнітаючої секції; 5 – корпус нагнітаючої секції; 6 – корпус радіаторної секції; 7 – шестерня ведена радіаторної секції; 8 – шестерня ведуча радіаторної секції; 9 – клапан запобіжний; 10 – корпус запобіжного клапана.

Рис. 7.3.1. Основні компоненти системи змазки двигуна.

 

Система змазки двигуна

 

 Розрізняють такі види тертя ковзання:

‒ сухе тертя, що виникає при відсутності змащення на поверхнях;

‒ напіврідинне і напівсухе, що спостерігається тоді, коли масляна плівка частково розривається або коли шар мастила постійно тонкий, і нерівності труться та частково стикаються. Напіврідинне і напівсухе тертя відбувається у недостатньо або неправильно змазаних поверхнях; коли застосовують мастило, що не відповідає умовам роботи;

‒ рідинне тертя, що виникає в тих випадках, коли рухомі поверхні повністю розділені шаром мастильного матеріалу.

 

Випробовування пластичної змазки. Пляма зносу.

 

Тертя, змазка та зношування деталей

 

Рис. 7.3.2. Система змазки дизельного двигуна з «мокрим» картером.

 

Рис. 7.3.3. Система змазки з «сухим» картером.

 

Процес створення напруженого масляного шару при роботі пари вал-підшипник відбувається наступним чином. Між валом і підшипником є ​​зазор, що починається від точки дотику валу у вкладиші і розходиться в обидві сторони у вигляді клиноподібної щілини. Вал при цьому розташований ексцентрично по відношенню до підшипника.

Рис. 7.3.4. Схема розподілу тиску в масляному шарі:

О - вісь підшипника; О1 - вісь валу.

 

При обертанні вал захоплює за собою шар мастила в клиновидний зазор. У міру зменшення цього зазору опір мастила, яке протікає, все більше зростає, досягаючи максимального значення в самій вузькій частині клиноподібної щілини. Завдяки цьому обертаючий вал піднімається, підшипник і вал повністю розділяються шаром (плівкою) мастила, товщина якої буде найменшою. Знос сполучених поверхонь при цьому найменший.

Рис. 7.3.5. Види зносу в залежності від мастильної змазки.

 

Для забезпечення тривалої роботи деталей необхідні правильний вибір мастила і надійне підведення його до поверхонь, що труться, а також правильний режим змащування працюючих поверхонь. При неправильному мастилі деталі надмірно нагріваються, відбувається заїдання і розплавлення, що призводить до виходу з ладу обладнання.

 

Яке мастило краще заливати у двигун, тест нагрівом