Олія, адсорбована у виді тонких плівок на поверхні часточок здрібненого ядра, утримується значними поверхневими силами. Для ефективного витягу олії необхідно цей зв'язок послабити. Для цієї мети служить гідротермічна (волого-теплова) обробка м’ятки – приготування мезги або обсмажування. При зволоженні і наступній тепловій обробці м’ятки слабшає зв'язок ліпідів з не ліпідною частиною насіння – з білками і вуглеводами, і олія переходить у відносно вільний стан, його в'язкість помітно знижується. Потім м’ятку нагрівають до більш високої температури, її вологість при цьому знижується, і одночасно відбувається часткова денатурація білків, що змінює пластичні властивості м’ятки. Так під дією вологи і тепла м’ятка змінює свої фізико-хімічні властивості і перетворюється в мезгу.

У виробничих умовах процес готування мезги складається з наступних операцій:

-  зволоження м’ятки і підігрівання її до температури 60⁰С. Вологість м’ятки після зволоження (для соняшника) повинна бути не вище 8…9%;

-  нагрівання до 105⁰С та висушування м’ятки. Кінцева вологість готової мезги (для соняшника) досягає 5…6%

Мезга з такими характеристиками забезпечує ефективний попереднє віджимання олії. Для остаточного віджимання параметри мезги повинні бути іншими (кінцева вологість 3…4%, температура 110…120⁰С).

Для приготування мезги застосують жаровні – чанні, барабанні та шнекові. На даний час найбільш поширеними є чанні жаровні, які можуть складатися з 6 або 5 чанів.

За конструктивними ознаками жаровні можна поділити на три групи:

-     жаровні з підігріванням тільки днищ;

-     жаровні з підігріванням днищ і внутрішнього парового кільця у верхньому чані:

-     жаровні з підігріванням днищ і бічних стінок.

Щоб забезпечети безперервну роботу чанної жаровні обсмажування м’ятки розбивається на декілька етапів, кожний з яких здійснюється в окремому чані. Для цього і використовують багаточанові жаровні, типу Ж – 68.

Жаровні мають вертикальний ряд чанів з паровою сорочкою і єдиним залом з мішалками (рис. 3.2.1). Пара подається в парову сорочку чанів під тиском до 0,7 МПа.

До жаровень безперервної дії відносять барабанні жаровні.

Рисунок 3.2.1 – Жаровня Ж – 68:

1 – лопата ножа мішалки; 2 – вал жаровні; 3 – привід жаровні; 4 – аспіраційна трубка; 5 – днище чана; 6 – чан; 7 – парова сорочка днища і стінок чана.

 

Рисунок 3.2.2- Фото жаровні Ж – 68.

 

 

 

 

 

© ТДАТУ, Самойчук К.О., Паляничка Н.О., Верхоланцева В.О. 2021 рік