4.1 Паростковідбійні машини
Найпростіша
паростковідбійна машина являє собою сітчастий барабан з обертовими в ньому
лопатями
(рис. 4.1.1).
Основним робочим органом в неї є вал 4 з закріпленими на ньому і злегка поверненими відносно горизонтальної осі лопатями 5. Вал, що обертається від приводу 9, розміщений в корпусі 1 над сітчастим жолобом 6 з щілинними отворами розміром 1,75×20 мм. Площа поверхні цього жолоба становить 4,6 м2. Солод з паростками, рівномірно завантажується в машину через верхній штуцер та переміщається обертовими лопатями по сітчастому жолобу. При цьому за рахунок ударних впливів лопатями, а також в результаті тертя зернівок солоду як одна об одну, так і об поверхню сітчастого жолоба, паростки відокремлюються від зернівок і провалюються через отвори сітчастого жолобу в розвантажувальний шнек 7, що обертається від приводу 8. За допомогою цього шнека солодові паростки вивантажуються з машини.
Рисунок
4.1.1 – Принциповий пристрій
паростковідбійної машини МСА-20:
1
– корпус; 2 – крупно-вічкове
сито; 3 – отвір; 4 – вал; 5 – лопаті; 6 – сітчастий жолоб; 7 – шнек для
вивантаження паростків; 8, 9 – електроприводи
Безпосередньо
перед вивантаженням з паростковідбійної машини солод з сітчатого жолобу
потрапляє на крупно-вічкове
сито 2 з діаметром отворів 15 мм. Площа поверхні крупно-вічкового
сита складає 0,9 м2. Зерна солоду провалюються через ці отвори і на
виході обдуваються повітрям, що поступає в машину через отвір 3.
Повітря захоплює частинки, що відрізняються від зернівок солоду аеродинамічними
властивостями, і видаляється разом з ними на аспірацію.
Грубі частки і грудочки зернівок, зчеплених між собою паростками, так звані
«зайці», затримуються ситом 2 і видаляються з машини окремим патрубком.
Продуктивність
паростковідбійної машини визначається, т /год:
П = КDLq,
(4.1.1)
де
К - коефіцієнт,
що враховує розміри робочої поверхні барабану;
D - діаметр
барабану, м;
L - довжина робочої частини
барабану, м;
q - питоме зернове навантаження, т / (год · м²).