Чисельність видів зерна круп'яних культур, розходження за формою і розмірами, фізико-хімічними і анатомічними властивостями, а також різноманітний асортимент вироблюваних круп, обумовлюють різні обсяги і склади технологічних операцій у лущильному відділенні круп'яного виробництва.

Лущення – це процес відділення зовнішньої оболонки круп'яного зерна, що не засвоюється організмом людини. Є основною технологічною операцією в лущильному відділенні.

Рисунок 2.1.1 - Обладнання для лущення зерна.

 

Для ефективного проведення лущення, зерно деяких культур до лущення сортують (калібрують) за розмірами. У процесі лущення прагнуть одержати максимальну кількість цілого ядра. У продуктах лущення містяться недолущенні зерна, частки дробленого ядра і зерна, борошно та оболонки.

На (рис. 2.1.2) представлена схема наближеної послідовності виконання технологічних операцій у лущильному відділенні.

Рисунок 2.1.2 - Схема послідовності виконання технологічних операцій у лущильному відділенні.

 

Для повного звільнення ядра від залишків оболонок і додання ядру гладкої форми застосовують шліфувальні і полірувальні машини.

Усі машини для лущення і шліфування зерна круп'яних культур можна класифікувати за принципом впливу робочих органів, що залежать від форми зв'язку в зерні зовнішніх оболонок з ядром на наступні групи:

- лущильні машини, що впливають на зерно ударами;

- лущильні машини, що впливають на зерно тривалими зусиллями стиску і зрушення;

- лущильні машини, що впливають на зерно нетривалими зусиллями стиску і зрушення;

- лущильні машини, що впливають на зерно тривалим тертям у зоні між робочими органами.

На великих підприємствах використовують п'ять основних видів лущильних машин (рис.2.1.3).

Рисунок 2.1.3 – Класифікація машин для лущення і шліфування зерна.