1. Джерела ВЕР і установки для їх перетворення
Під вторинними
енергоресурсами (ВЕР) мається на
увазі енергетичний потенціал відходів або
побічних продуктів, який може бути частково або повністю направлений на
енергопостачання споживачів.
У 70-і роки XX століття, у зв'язку з різким
підвищенням світових цін на нафту, в економіці західних країн і Японії були
розгорнуті активні роботи з енергозбереження і використання вторинних
енергоресурсів. У Радянському Союзі в той час, навпаки, розвивався видобуток
нафти і газу, у тому числі на експорт, проблемам збереження енергії приділялося
мало уваги. У результаті сформувалося відставання від світового рівня по
економії палива. Енергоємність продукції народного господарства стала набагато
перевищувати світовий рівень.
Останніми роками XX століття витрати енергоресурсів на виробництво одиниці кінцевого продукту економіки складали в Росії 60 МДж на $1 валового національного продукту, в США 15,2, в Японії 5,5 МДж на виробництво продукції вартістю в 1 долар. Звичайно, в Росії суворіший клімат, ніж в Японії, і відповідно більше витрата енергоносіїв на опалювання, але не в 11 же разів!.. І річ не лише в тому, що Японія виробляє багато наукоємної, високотехнологічної продукції з малим вжитком енергії - електроніки, приладів, засобів зв'язку і автоматики. Але і в металургії, машинобудуванні, хімічній технології, виробництві будівельних матеріалів в Росії витрата енергоресурсів в 1,5...2 рази вище, ніж в розвинених країнах. Висока енергоємність, ресурсоємність характерні для екстенсивного типу економіки, низька – для інтенсивного типу. Макроекономічні програми, направлені на збільшення видобутку і використання непоновлюваних енергоресурсів, а не на кінцевий продукт, ведуть в безвихідь. Миттєві вигоди від проїдання ресурсів менше глобального збитку.
Рис. 1.1 – Чорна металургія
світу
Проблеми економії палива і використання вторинних
енергоресурсів гостро стоять перед цілим рядом галузей народного господарства.
(Джерела ВЕР в промисловості).
1. Чорна металургія спалює
величезну кількість палива при виробництві коксу, доменній плавці чавуну, в
мартенівських печах, при нагріві
металу перед вальцюванням.
2. Кольорова металургія, виробляючи
мідь, нікель, цинк, свинець, олово, витрачає
енергію при випаленні рудного концентрату, в плавильних і
рафінувальних печах.
3. Машинобудівні
заводи витрачають теплоту в ковальських, ливарних, термічних цехах.
4. Підприємства
хімічної галузі пов'язані з
тепловими процесами при випаленні колчедану, виробництві
фосфатів, етилену, сажі.
5. У будівельній індустрії виробництво цементу, будівельної і вогнетривкої цеглини, вапна, стекла зв'язано з високотемпературним випаленням або плавленням шихти.
Рис. 1.2 – Розвиток металургійних виробництв в
Україні
Рис. 1.3 – Розвиток хімічної та машинобудівної
галузі в Україні
Установки, що сприяють енергопостачанню ВЕР: ТО,
ТН, ТЕГ.
Рисунок 1.4 - Класифікація
ВЕР
В Англії, Франції, Австралії і інших розвинених
країнах солому брикетують і спалюють в котельних
установках.
Установки для перетворення ВЕР
Рисунок 1.5 - Класифікація перетворювачів