Page 5 - МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

5

Положення розробленої наукової теорії використовуються для здобуття но-
вих знань. Діяльність індивідууму у такому напрямку називається науково-
дослідною і здійснюється у відповідності з методологією проведення наукових
досліджень. За формою вони бувають фундаментальними та прикладними.
Фундаментальні наукові дослідження – наукова теоретична та/або експери-
ментальна діяльність, спрямована на здобуття нових, невідомих до цього часу
знань про закономірності розвитку природи у всіх її проявах.
Натомість, прикладні наукові дослідження – це науково-технічна діяльність,
у напрямку корисного практичного застосування фундаментальних знань.
Обидві форми наукових досліджень здійснюються за приблизно однією і тією ж
методологією. Отримані при цьому результати знаходять своє відображення у:
- звітах про науково-дослідну і дослідно-конструкторську роботу;
- наукових рефератах і аналітичних оглядах;
- доповідях на конференціях, семінарах, симпозіумах;
- наукових статтях (у т.ч. і депонованих рукописах);
- наукових монографіях;
- патентах на винаходи, корисні моделі і наукові твори;
- алгоритмах і програмах;
- науково-методичних рекомендаціях;
- підручниках і навчальних посібниках;
- дисертаціях (кандидатських і/ або докторських);
- магістерських наукових роботах.
Суб'єктами наукової діяльності є наукові працівники, науково-педагогічні пра-
цівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади, гро-
мадські організації у сфері наукової та науково-технічної діяльності.
В цілому науково-дослідницькою діяльністю займається значне коло людей.
Тих, хто робить це постійно, називають дослідниками і/або науковцями (наукови-
ми працівниками).
Дослідником прийнято називати того, хто більш-менш цілеспрямовано здій-
снює ті чи інші наукові дослідження. Його діяльність при цьому може не мати
професійних ознак, а методи його досліджень – не обов’язково наукові.
Науковець – це дипломований фахівець щонайменше однієї галузі науки,
який у своїй діяльності застосовує винятково наукові методи.
Наголосимо, що досить широко розповсюджена категорія – учений ужива-
ється лише в назвах таких посад, як учений секретар, учена рада тощо.
Науковий працівник – науковець, який за основним місцем роботи та відпо-
відно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, нау-
ково-технічною або науково-педагогічною діяльністю. При цьому він має відпові-
дну кваліфікацію у вигляді наукового ступеню і наукового звання, підтверджених
результатами відповідної державної атестації.
Науковці (наукові працівники), маючи, як правило, відповідну спеціальність
і кваліфікацію, працюють як самотужки, так і об'єднуючись у наукові колективи
(постійні чи тимчасові), створюють наукові школи. Тематичне спрямування
останніх формується науковцями з урахуванням особливостей науки в тій чи ін-
шій галузі.