...

1. Види і параметри імпульсних сигналів

У радіоелектроніці застосовуються сигнали двох видів: аналогові й дискретні (рис. 8.1). Аналогові сигнали мають безперервний характер і в заданому діапазоні рівнів можуть приймати будь-які значення напруг і струмів. Дискретні сигнали мають переривчастий характер, як за часом, так і за рівнем.

Рис. 8.1. Вид сигналу: а) аналоговий; б) дискретний.

Пристрою, що використовують дискретні сигнали працюю в імпульсному режимі, при якому чергуються робочі моменти й паузи. Під електричним імпульсом розуміють короткочасну зміну струму й (або) напруги, яка може відбуватися за різними законами, що визначає форму імпульсів (рис. 8.2).

Рис. 8.2. Форма ідеалізованих імпульсних сигналів: а) прямокутний; б) трапецеїдальний; в) трикутний; г) дзвіноподібний; д) пилоподібний; е) експоненціальний; ж) ступеневий.

Прийнято розрізняти наступні ділянки імпульсу (рис. 8.2, а): фронт (AB), вершина (BC), зріз (CD), основа (AD). Фронт відповідає швидкому наростанню сигналу до максимального значення; вершина – порівняно повільній зміні сигналу протягом деякого проміжку часу; зріз – швидкому убуванню імпульсу.

Реальний прямокутний імпульс відрізняється від ідеалізованого внаслідок перехідних процесів, що відбуваються в ланцюгах. Параметрами імпульсу (рис. 8.3) є:

– амплітуда імпульсу U_m, тобто найбільша напруга імпульсного сигналу;
– тривалість імпульсу t_i, що характеризує тривалість імпульсу в часі;

– тривалість фронту t_ф і тривалість зрізу імпульсу tс, характеризують відповідно час наростання й спаду імпульсу;

– спад вершини імпульсу ΔU - відображає зменшення напруги на плоскій частині імпульсу.

Рис. 8.3. Форма реального прямокутного імпульсу і його параметри.

Параметрами послідовності імпульсів (рис. 8.4) є:

– період повторення імпульсів Т, інтервал часу між відповідними точками (наприклад, між початками) двох сусідніх імпульсів;
– частота повторення імпульсів f - величина, зворотна періоду повторення f = 1/Т;

– тривалість паузи t_п - інтервал часу між закінченням одного й початком наступного імпульсу: t_п = Т – t_i;

– коефіцієнт заповнення γ - відношення тривалості імпульсів до періоду їх проходження: γ = t_i/Т;

– скважність імпульсів q, величина зворотна коефіцієнту заповнення: q = Т/t_i = 1/ γ.

Скважність визначає відношення пікової потужності імпульсу до його середньої потужності. Зміна скважності періодичної послідовності імпульсів дозволяє регулювати середню величину напруги, що подається на навантаження.

В імпульсній схемотехніці часто використовується періодичний сигнал прямокутної форми із скважністю, що дорівнює двом – меандр, у цьому випадку тривалість імпульсу дорівнює тривалості паузи.

Рис. 8.4. Періодична послідовність імпульсів прямокутної форми.

2. Логічні елементи

Логічні елементи являють собою електронні схеми, що випускаються в інтегральному виконанні у вигляді мікросхем і відтворюють логічні функції з величинами, які можуть приймати тільки два значення: логічну одиницю «1» і логічний нуль «0».

Логічній «1» відповідає висока напруга, а логічному «0» – низька напруга, яка «прив'язана» до рівня напруги живлення. Елементи, виконані на базі біполярних транзисторів мають напругу живлення U_ж = 5 В. Напруга високого рівня для них становить U¹ ≥ 2,4 В, низького рівня – U⁰ ≤ 0,4 В. Елементи на базі МДП-транзистрів мають напругу живлення U_ж = 9…15 В, для них напруга високого рівня становить U¹ ≥ 0,7U_ж, низького рівня – U⁰ ≤ 0,3U_ж.

За допомогою логічних «1» і «0» утворена двійкова система числення, яка завдяки своїй простоті використовується в цифрових схемах. Дані в цій системі представляються двійковими числами – бітами. 1 біт рівний або логічній «1» або логічному «0». 8 біт утворюють один байт.

Кожне значення дискретного сигналу можна представити числом, тобто закодувати й одержати код сигналу. Замість перетворення або передачі конкретних сигналів ці операції в пристроях цифрової техніки можуть бути виконані над їхніми кодами.

Математичним апаратом для опису логічних операцій служить алгебра логіки (булева алгебра), яка вивчає зв'язок між величинами, що мають тільки два («0», «1») значення.

Основними логічними операціями є:
– логічне заперечення НІ (інверсія);
– логічне додавання АБО (диз'юнкція);
– логічне множення І (кон’юнкція).
На основі цих простих логічних операцій можуть будуватися й більш складні: операція заперечення логічного додавання АБО-НІ, операція заперечення логічного множення І-НІ й ін.

Операція заперечення (інверсії) реалізується логічним елементом НІ (NOT). Умовне позначення логічного елемента НІ, його таблиця істинності й часові діаграми наведені на рис. 8.5.

Таблиця істинності показує вихідний стан елемента для будь-яких можливих станів входів. Загальне число можливих комбінацій N у таблиці істинності визначається виразом:

                                     N = 2ⁿ.

де n – загальне число вхідних змінних.

Так, для елемента НІ число можливих комбінацій дорівнює двом: N = 2¹. Сигналу X = 0 на вході відповідає Y = 1 на виході й, навпаки, при X = 1 Y = 0 (рис. 8.5, в).

Рис. 8.5. Логічний елемент НІ: а) умовне графічне позначення ГОСТ; б) умовне графічне позначення ANSI; в) таблиця істинності; г) часові діаграми.

Логічні елементи, що реалізують операцію додавання, називають елементами АБО (OR). Умовне позначення логічного елемента АБО, що має два входи, його таблиця істинності й часові діаграми наведені на рис. 8.6. Вихідний сигнал Y елемента АБО дорівнює одиниці, якщо хоча б на один із входів поданий сигнал «1».

Рис. 8.6. Логічний елемент АБО: а) умовне графічне позначення ГОСТ; б) умовне графічне позначення ANSI; в) таблиця істинності; г) часові діаграми.

Логічний елемент, що реалізує операцію множення, називають елементом І (AND). Умовна позначка логічного елемента И, що має два входи, його таблиця істинності й тимчасові діаграми наведені на рис. 8.7. Логічний елемент И може мати й більша кількість входів. Вихідний сигнал Y елемента И дорівнює одиниці, якщо одночасно на всі входи поданий сигнал логічної «1».

Рис. 8.7. Логічний елемент І: а) умовне графічне позначення ГОСТ; б) умовне графічне позначення ANSI; в) таблиця істинності; г) часові діаграми.

Логічні елементи НІ, АБО, І – це базові елементи, використовуючи які, можна одержати елементи АБО-НІ (рис. 8.8), І-НІ (рис. 8.9).

Рис. 8.8. Логічний елемент АБО-НІ: а) умовне графічне позначення ГОСТ; б) умовне графічне позначення ANSI; в) таблиця істинності; г) часові діаграми.

Крім наведених існують логічні елементи, що виконують більш складні логічні перетворення, наприклад, І-АБО, НІ-АБО, І-АБО-НІ, що виключає АБО, що виключає АБО-НІ.

Рис. 8.9. Логічний елемент І-НІ: а) умовне графічне позначення ГОСТ; б) умовне графічне позначення ANSI; в) таблиця істинності; г) часові діаграми.

Число входів у логічних елементах може бути різним, але всі входи рівнозначні. Деякі з них можуть при роботі в конкретних пристроях не використовуватися. Невикористовувані входи в елементах І, І-НІ з'єднують до +U_ж, а в елементах АБО, АБО-НІ – до загального провідника.

До основних параметрів логічних елементів відносяться:
– напруга живлення, В;
– споживана потужність, мВт;
– час затримки поширення, нс – параметр, що характеризує швидкодію логічного елемента;
– коефіцієнт об'єднання по входу k_об – визначає число входів, по яких реалізується логічна функція;
– коефіцієнт розгалуження по виходу k_р – визначає навантажувальну здатність елемента й дорівнює числу одиничних навантажень, які можна одночасно підключити до виходу логічного елемента (звичайно не більш 10).

Логічні елементи застосовуються в пристроях цифрової обробки й перетворення інформації – обчислювальних машинах, цифрових вимірювальних приладах, пристроях автоматики. Логічні елементи можуть використовуватися як самостійно, так і бути частиною більш складної схеми.

Як самостійні частини схеми, логічні елементи можуть застосовуватися в якості керуючої логіки якого-небудь пристрою, у якості генератора прямокутних імпульсів. У комбінаційних схемах логічні елементи використовуються в складі інтегральних мікросхем (дешифратори, шифратори). Також, логічні елементи можуть входити до складу схем з пам'яттю (тригери, регістри, лічильники і т.д.), виконаних у вигляді окремої мікросхеми або в складі інших мікросхем.

3. Тригери

Тригером називають пристрій, що має два стани стійкої рівноваги й здатний стрибком переходити з одного стану в інший під впливом зовнішнього керуючого сигналу (англ. trigger – спусковий гачок, засувка).

Перехід тригера з одного стійкого стану в інший відбувається при впливі керуючого сигналу й супроводжується стрибкоподібною зміною струмів і напруг.

Тригери можуть виконуватися на основі дискретних логічних елементів, або бути завершеними функціональними елементами у вигляді інтегральних мікросхем.

За функціональною ознакою розрізняють тригери наступних типів: RS, D, T, JK і ін. Призначення входів тригерів:

За способом керування тригери розділяють на асинхронні й тактовані (синхронні). В асинхронних тригерах перемикання з одного стану в інший здійснюється безпосередньо з поданням сигналу на інформаційний вхід. У тактованих тригерах крім інформаційних входів є вхід, на який подаються тактові імпульси (синхроімпульси). Їх перемикання відбувається тільки при наявності дозволяючого, тактового імпульсу.

Асинхронний RS-тригер (рис. 8.10, а), як і тригер будь-якого іншого типу, характеризується двома станами: логічної “1” і логічного “0”. Стану логічної “1” відповідає Q = 1, Q = 0 (тригер установлений); стану логічного “0”: Q = 0, Q = 1 (тригер скинутий).

Рис. 8.10. RS-тригер: а) умовне позначення; б) реалізація на логічних елементах АБО-НІ.

По інформаційному входу S проводиться установка тригера в стан логічної “1”, а по інформаційному входу R – установка тригера в стан логічного “0”. Цьому відповідають скорочені позначення входів і назва тригера: S (set) – установка, R (reset) – повернення у вихідний стан. Тригер може бути реалізований на двох логічних елементах АБО-НІ – (рис. 8.10, б).

Роботу тригера ілюструє таблиця переходів і часові діаграми, наведені на рис. 8.11.

Рис. 8.11. RS-тригер: а) таблиця стану; б) часові діаграми роботи. tⁿ – значення вхідних сигналів в деякий момент часу; tⁿ⁺¹ – стан тригера в наступний момент часу після приходу чергових імпульсів.

Стан логічному “1” (Q = 1) тригер приймає при S = 1, R = 0. При зворотній комбінації вхідних сигналів (S = 0, R = 1) тригер установлюється в стан логічного “0” (Q = 0). При S = R = 0 у тригері зберігається попередній стан (“0” або “1”), тобто перебуває в режимі зберігання.

Комбінація S = R = 1 для схеми тригера є забороненою через невизначеність.

D-тригер (рис. 8.12) має один інформаційний вхід D ( на нього подається інформація, призначена для занесення в тригер) і вхід синхронізації С, його також називають тактовим входом.

Рис. 8.12. D-тригер: а) умовне позначення; б) реалізація на логічних елементах І-НІ.

Роботу тактового D-тригера ілюструють таблиця істинності й часові діаграми, наведені на рис. 8.13.

Рис. 8.13. D-тригер: а) таблиця стану; б) часові діаграми роботи. Qⁿ⁺¹ – логічний рівень на даному виході після подачі імпульсу синхронізації .

Якщо рівень сигналу на вході С = 0, стан тригера стійкий і не залежить від рівня сигналу на інформаційному вході. При подачі на вхід синхронізації рівня С = 1 інформація на виході Q буде повторювати інформацію, що подавалася на вхід D. Таким чином, перемикання тригера з одного стійкого стану в інший відбувається з появою синхронізуючого (тактового) імпульсу на вході С.

Припустимо, що до моменту приходу вхідного сигналу D-тригер знаходився у стані логічного “0” (Q = 0). В інтервалі часу t₁ – t₂, коли діє вхідний сигнал D, стан тригера не змінюється, тому що С = 0. Дія сигналу С = 1 у момент часу t₂ приводить до перемикання тригера в стан логічної “1” (Q = 1). Стан логічної “1” тригера не зміниться до моменту часу t₄. Поява в момент часу t₄ сигналу С = 1 приводить до перемикання тригера в стан логічного “0”.

Призначення D-тригера полягає в затримці інформаційного сигналу (0 або 1), поданого на вхід D, на один тактовий імпульс С, перш ніж він з'явиться на виході Q.

Т-тригер має один керуючий вхід Т и два виходи Q і Q. Характерною властивістю Т-тригера є його перемикання в протилежний стан із приходом кожного чергового вхідного імпульсу.

На рис. 8.14 наведена умовна позначка й тимчасова діаграми, що пояснюють принцип дії Т-тригера.

Рис. 8.14. Т-тригер: а) умовне позначення; б) часові діаграми.

Із приходом першого імпульсу на вхід Т, тригер установлюється в стан логічної “1” (Q = 1, Q = 0). Другим імпульсом тригер перемикається в стан “0” і т.д. Як видно з діаграми (рис. 8.14, б), частота сигналу на виході Т-тригера у два рази нижче частоти сигналу на вході, тому такий тригер можна використовувати як дільник частоти, а також як лічильник числа імпульсів.

JK-тригер (рис. 8.15) має два інформаційні входи J і K, а також один тактований вхід С. Цей тригер може виконувати роль RS-, D- або Т-тригера, у чому й полягає його універсальність.

Рис. 8.15. Реалізація RS-тригера (а), D-тригера (б), Т-тригера (в) за допомогою універсального JK-тригера.

RS-тригер одержують подачею на вхід J сигналу S, а на вхід K сигналу R, тобто J ≡ S, K ≡ R (рис. 8.15, а). Особливістю RS-тригера на базі JK-тригера є можливість комбінації S = R = 1, при якій тригер переходить у протилежний стан.

D-тригер утворюється введенням інвертора в коло входу K (рис. 8.15, б).

Якщо входи J і K об'єднати й подать на них рахункові імпульси Т, одержимо Т-тригер (рис. 8.15, в).

Інтегральні тригери застосовують при побудові більш складних функціональних пристроїв: лічильників імпульсів, регістрів, запам'ятовувальних пристроїв, дільників частоти повторення імпульсів і т.п.

4. Компаратор. Тригер Шміта

Компаратором називають пристрій, призначений для порівняння двох напруг, що надходять на його входи (англ. compare – порівнювати). Компаратор може бути зібраний на окремому операційному підсилювачі (рис. 8.16, а), також випускаються у вигляді спеціалізованих інтегральних мікросхем (рис. 8.16, б).

У компараторі відбувається порівняння вимірюваної вхідної U_вх і опорної U_оп напруги. Вхідна напруга змінюється в часі, опорна напруга є незмінною напругою позитивної або негативної полярності, яка формується за допомогою дільника напруги або стабілітрона.

Вхідна напруга ОП

                                     U₀ = U_вх – U_оп.

визначає передатну характеристику компаратора U_вих = f(U_вх) при U_оп = const, наведену на рис. 8.16, в.

Рис. 8.16. Компаратор на операційному підсилювачі: а) схема; б) передатна характеристика; в) умовне позначення.

Залежно від порівняння напруг U_вх і U_оп вихідна напруга U_вих може приймати два значення:

                            U_вих = +U_вих.max при U_вх < U_оп;

                            U_вих = –U_вих.min при U_вх ≥ U_оп.

Якщо джерело вхідної й опорної напруг у схемі (рис. 8.16, а) поміняти місцями або змінити полярність їх підключення, то відбудеться інверсія передатної характеристики компаратора:

                            U_вих = –U_вих.min при U_вх < U_оп;

                            U_вих = +U_вих.max при U_вх ≥ U_оп.

Широке застосування одержав компаратор, у якім ОУ охоплений позитивним зворотним зв'язком – тригер Шмітта (рис. 8.17, а). У відмінності від звичайного компаратора в тригері Шмітта не збігаються рівні включення й вимикання на величину гістерезису перемикання.

Рис. 8.17. Інвертуючий тригер Шмітта на ОП: а) схема; б) умовне позначення; в) передатна характеристика.

Тригер Шмітта призначений для формування напруги прямокутної форми із вхідної напруги довільної форми і є граничним елементом. Схема тригера може виконуватися на базі ОП, а також випускається у вигляді спеціалізованої інтегральної мікросхеми, умовне позначення якої наведено на рис. 8.17, б.

У інвертуючого тригера Шмітта (рис. 8.17, а) коло ПЗЗ утворене резисторами R1 і R2. Його передатна характеристика представлена на рис. 8.17, в. Перемикання схеми в стан –U_вих.min відбувається при досягненні вхідною напругою U_вх порога спрацьовування U_спр, а повернення у вихідний стан +U_вих.max – при зниженні U_вх до рівня відпускання U_відп.

Значення граничних напруг залежать від опорів дільника вихідної напруги:

                            U_спр = R₁·(+U_вих.max) / (R₁ + R₂);

                            U_відп = R₁·(–U_вих.min) / (R₁ + R₂),

звідки ширина зони гістерезису

                                     U_г = U_спр – U_відп.

Тригер Шмітта є основою при побудові генераторів імпульсів на ОП, застосовується для виключення ефекту «брязкоту контактів», у системах виміру й перетворення повільно-змінюваних сигналів, для отримання прямокутних імпульсів як із синусоїдальної напруги (рис. 8.18, а), так і з будь-якої змінної в часі напруги (рис. 8.18, б).

Рис. 8.18. Часові діаграми, що пояснюють принцип формування тригером Шмітта напруги прямокутної форми: а) із синусоїдальної напруги; б) із довільної напруги u_вх = f(t).

5. Мультивібратори

Мультивібратор – пристрій, призначений для генерування періодичної послідовності імпульсів напруги прямокутної форми з необхідними параметрами (амплітудою, тривалістю, частотою та ін.).

Подібно генераторам синусоїдальних коливань, мультивібратори працюють у режимі самозбудження: для формування імпульсного сигналу в мультивібраторах не потрібний зовнішній вплив, наприклад подача вхідних сигналів. Процес отримання імпульсної напруги ґрунтується на перетворенні енергії джерела постійного струму.

Мультивібратори можуть бути виконані на біполярних або польових транзисторах, логічних елементах і операційних підсилювачах або електронних приладах з негативним диференціальним опором (одноперехідних транзисторах, тиристорах і ін.).

Залежно від призначення зустрічаються два основні типи мультивібраторів: чекаючий і автоколивальний.

Чекаючий мультивібратор (одновібратор) може перебувати в стані стійкої рівноваги або в нестійкому стані, який називається квазірівновагою. Перехід з першого стану в інший відбувається під впливом зовнішнього пускового імпульсу, а зворотний перехід – довільно після закінчення деякого часу, обумовленого параметрами часозадаючого кола схеми. Таким чином чекаючий мультивібратор генерує один імпульс із певними параметрами при впливі короткого запускаючого імпульсу.

У відмінності від одновібратора в автоколивальному мультивібраторі немає стану стійкої рівноваги, мультивібратор переходить із одного стану квазірівноваги в інший без зовнішнього впливу, генеруючи імпульси, параметри яких залежать від параметрів мультивібратора.

На рис. 8.19 наведена схема й часові діаграми роботи симетричного мультивібратора на ОП. Мультивібратор виконаний на основі інвертуючого тригера Шмітта, у якому негативний зворотний зв'язок здійснюється через RC-коло, а позитивний – через дільник на резисторах R₁ і R₂. Автоколивальний режим роботи створюється завдяки підключенню до інвертуючого входу ОП часозадаючого кола, що складається з конденсатора С и резистора R.

Рис. 8.19. Симетричний мультивібратор на ОП: а) схема; б) часові діаграми роботи.

Розглянемо роботу мультивібратора з моменту часу зміни вихідної напруги з –U_вих.min на +U_вих.max (t = 0).

У цей момент часу напруга на інвертуючому вході дорівнює напрузі на конденсатор u_C = –U_відп, а на неінвертуючому вході позитивне і дорівнює

                            u₍₊₎ = R₁·(+U_вих.max) / (R₁ + R₂).

Починається перезарядка конденсатора С через резистор R. Напруга на конденсаторі прагне до +U_вих.max. Коли напруга u_C досягнеться рівня U_спр, напруга uвых стрибком змінюється до –U_вих.min. Оскільки |+U_вих.max| = |–U_вих.min| = U_max, то конденсатор С починає перезаряджатися від U_спр до –U_вих.min, і зворотне перемикання відбувається при u_C = U_відп. Потім процес періодично повторюється.

Частота проходження імпульсів симетричного мультивібратора:

                                        f = 1 / T.

Тривалість імпульсу мультивібратора:

                            t_i = R · C · ln [1 + (2R₁/R₂)].

6. Контрольні питання

1. Що називають електричним імпульсом?
2. Що називають амплітудою імпульсу?
3. Що називають тривалістю фронту імпульсу?
4. Що називають тривалістю зрізу імпульсу?
5. Що називають тривалістю імпульсу?
6. Що характеризує спад вершини імпульсу?
7. Що називають періодом повторення імпульсів?
8. Що називають частотою повторення імпульсів?
9. Що називають паузою?
10. Що називають коефіцієнтом заповнення?
11. Що називають щілинністю імпульсів?
12. Приведіть схему електронного ключа на біполярному транзисторі.
13. Приведіть схему електронного ключа на МДП-транзисторі.
14. У яких двох режимах працює транзисторний електронний ключ?
15. Що називають коефіцієнтом насичення транзистора електронного ключа?
16. Чому повинен дорівнювати коефіцієнт насичення S для надійного відкриття транзистора?
17. Чому дорівнює залишкова напруга транзистора при роботі в імпульсному режимі ΔU_{ке.відкр}?
18. Яке RC-коло називають інтегруючим?
19. Яке RC-коло називають диференціюючим?
20. Назвіть призначення диференціюючого RC-кола?
21. Назвіть призначення інтегруючого RC-кола?
22. Дайте визначення логічного елемента?
23. Приведіть умовне позначення і таблицю істинності логічного елемента НІ.
24. Приведіть умовне позначення і таблицю істинності логічного елемента АБО.
25. Приведіть умовне позначення і таблицю істинності логічного елемента І.
26. Приведіть умовне позначення і таблицю істинності логічного елемента АБО-НІ.
27. Приведіть умовне позначення і таблицю істинності логічного елемента І–НІ.
28. Що називають тригером?
29. Поясніть призначення інформаційного входу тригера – S.
30. Поясніть призначення інформаційного входу тригера – R.
31. Поясніть призначення інформаційного входу тригера – J.
32. Поясніть призначення інформаційного входу тригера – К.
33. Поясніть призначення інформаційного входу тригера – T.
34. Поясніть призначення інформаційного входу тригера – D.
35. Поясніть призначення керуючого входу тригера – С.
36. Приведіть умовне графічне позначення асинхронного RS тригера.
37. Приведіть умовне позначення D тригера.
38. Приведіть умовне позначення Т тригера.
39. Приведіть умовне позначення JK тригера.
40. Що називають компаратором?
41. Приведіть схему компаратора.
42. При якій умові в компараторі відбувається зміна полярності напруги на виході операційного підсилювача, наприклад з U_+вих.max на U_-вих.min?
43. Що називають тригером Шмітта?
44. Приведіть схему тригера Шмітта.
45. При якій умові в тригері Шмітта відбувається перемикання схеми з U_+вих.max на U_-вих.min?
46. Приведіть часові діаграми роботи тригера Шмітта.
47. Що називають мультивібратором?
48. Що називають одновібратором?
49. Приведіть схему симетричного мультивібратора на операційному підсилювачі та поясніть її роботу.
50. Приведіть часові діаграми роботи симетричного мультивібратора.
51. Запишіть вираз для визначення частоти f надходження імпульсів симетричного мультивібратора.
52. Приведіть схему несиметричного мультивібратора на операційному підсилювачі та поясніть її роботу.
53. Запишіть вираз для визначення періоду T надходження імпульсів симетричного мультивібратора.
54. Приведіть часові діаграми роботи несиметричного мультивібратора.
55. Запишіть вираз для визначення частоти f надходження імпульсів несиметричного мультивібратора.
56. Приведіть схему одновібратора на операційному підсилювачі та поясніть її роботу.
57. Приведіть часові діаграми роботи одновібратора.

НАГОРУ