Фіксанал (стандарт – титр) – це точно зважена кількість реактиву або його розчину, який заздалегідь приготовано та запаяно в скляну ампулу. На кожній ампулі є позначення формули речовини, що в ній знаходиться, а також його кількість - 0,1 або 0,01 г-екв. Перенесення та розчинення вмісту ампули в мірну колбу на 1 л дають точно 0,1 або 0,01 н розчин.

Розчини, приготовані з фіксаналів, можна використовувати як стандартні. Розчини, приготовані іншими способами, не дають такої точності, оскільки багато речовин, з яких готують розчини, не є хімічно чистими. Наприклад, сульфатна кислота завжди містить воду, гідроксид натру – гігроскопічну воду і натрій карбонат внаслідок поглинання СО₂ з повітря і т. д.

Для приготування розчину з фіксаналу (рис. 23) спочатку теплою водою обмивають ампулу ззовні від штемпелю (або етикетки) і споліскують дистильованою водою. Далі в звичайну хімічну лійку вставляють коротким гострим кінцем зверху бойок з хрестовидним потовщенням, який додається до кожної коробки фіксаналу.

                          

Лійку с бойком вставляють у горловину мірної колби на 1 л. Ампулу с фіксаналом вільно занурюють так, щоб її тонке дно (занурення) розбилось при ударі об гострий кінець бойка. Не повертаючі ампули, пробивають другим бойком бокове (верхнє) її занурення. Вміст ампули при цьому переливається або пересипається в мірну колбу. Ампулу потім промивають водою не меньше, ніж 6 разів, не міняючи її положення.

Промиті ампулу і лійку забирають. Перенесену в колбу речовину розчиняють у воді та доводять об’єм розчину до мітки. Колбу закривають пробкою і розчин добре перемішують.

Фіксанали лугів зберігають не більше, ніж 6 місяців, бо при більш довгому зберіганні вони забруднюються продуктами вилужнення скла. Фіксанали солей і кислот можуть зберігатися довго.